ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ПРАВ

Анотація

Вступ. У сучасних умовах професійна самореалізація ветеранів війни набуває комплексного значення як соціально-економічний і водночас правовий феномен, що пов’язаний із реалізацією права на працю, свободи підприємницької діяльності, права на освіту та принципу недискримінації. Незважаючи на наявність розгалуженої нормативної бази, правове регулювання цієї сфери залишається фрагментарним, що ускладнює формування цілісного механізму реалізації відповідних прав ветеранів.

Мета. Метою статті є формування авторського підходу до розуміння професійної самореалізації ветеранів війни як комплексного об’єкта правового регулювання, інтегрованого з підприємницькими правами, а також обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення правового забезпечення цієї сфери в Україні.

Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, зокрема системно-структурний (для аналізу професійної самореалізації як комплексної правової конструкції та виявлення взаємозв’язків між її елементами), формально-юридичний (для тлумачення норм чинного законодавства та визначення їх змісту у сфері правового регулювання професійної самореалізації ветеранів), порівняльно-правовий (для зіставлення наукових концепцій ветеранського підприємництва) та метод правового моделювання (для формування авторського визначення професійної самореалізації ветеранів війни та розроблення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання).

Результати. У статті обґрунтовано, що професійна самореалізація ветеранів війни має міжгалузевий характер і охоплює не лише традиційну зайнятість, але й самозайнятість та підприємницьку діяльність як рівноправні форми економічної активності. Запропоновано авторське визначення професійної самореалізації як нормативно опосередкованого процесу реалізації трудового та підприємницького потенціалу особи. Встановлено, що чинне правове регулювання, незважаючи на наявність спеціального законодавства та програм підтримки ветеранського бізнесу, має переважно універсальний характер і не враховує належним чином різноманітність потреб різних груп ветеранів. Виявлено нормативну прогалину, що полягає у відсутності закріплення принципу диференційованого (індивідуалізованого) підходу до підтримки ветеранського підприємництва.

Перспективи. Перспективними напрямами подальших досліджень є розроблення теоретико-правового підходу до індивідуалізації механізмів професійної самореалізації ветеранів, удосконалення правового дизайну державних програм підтримки, а також інтеграція відповідного регулювання з процесами цифровізації економіки, розвитком гнучких форм зайнятості та нових моделей підприємницької діяльності.