ЗАГАЛЬНІ ВИНЯТКИ ЩОДО СВОБОДИ РУХУ КАПІТАЛУ ЗА ДОГОВОРОМ ПРО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄС: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Анотація

Вступ. Свобода руху капіталу, закріплена у ст. 63 Договору про функціонування ЄС —(далі ДФЄС), є однією з чотирьох фундаментальних свобод внутрішнього ринку, але вона не є абсолютною та відрізняється наявністю розгалуженої системи допустимих винятків. У науковій літературі теоретико-правові особливості загальних винятків щодо свободи руху капіталу в ЄС залишаються недостатньо вивченими, що обумовлює актуальність дослідження. Мета. Метою дослідження є комплексний аналіз системи загальних винятків щодо свободи руху капіталу за ДФЄС (їх юридичної природи, видів та змісту) у зіставленні зі спеціальними виключеннями, які стосуються лише свободи руху капіталу, з особливою увагою до взаємодії зі свободою заснування та практики Суду ЄС. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження виступають: акти первинного та вторинного права ЄС; практика Суду ЄС у сфері свободи руху капіталу; документи Європейської Комісії; наукові праці у сфері права ЄС. У процесі дослідження використано діалектичний, порівняльно-правовий та формально-юридичний методи, а також метод системного аналізу. Результати. Систематизовано загальні винятки (ст. 345, 346, 75, 215, 143–144 ДФЄС) та спеціальні виключення (ст. 64–66 ДФЄС) стосовно руху капіталу. Виявлено особливості вибору застосовної свободи стосовно обмежень руху капіталу та права на заснування. Досліджено ключові рішення Суду ЄС, включаючи новітню практику у сфері обмежень руху капіталу. Визначено, що принцип пропорційності є наскрізним для всіх винятків (застережень) та обмежень свободи руху капіталу. Перспективи. Подальші дослідження доцільно зосередити на вивченні нових тенденцій правозастосування норм права ЄС у сфері свободи руху капіталу в умовах активізації скринінгу іноземних інвестицій та геополітичних викликів, зокрема пов’язаних із наслідками невиправданої і неспровокованої збройної агресії росії проти України.