ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Вступ. Розвиток генеративного штучного інтелекту суттєво трансформує сучасні виборчі кампанії, відкриваючи нові можливості для політичної комунікації, автоматизованого створення контенту та взаємодії з виборцями. Водночас поширення технологій генерації текстів, зображень, аудіо- та відеоматеріалів створює нові ризики для реалізації виборчих прав громадян та доброчесності виборчого процесу. Особливу загрозу становить використання оманливого виборчого контенту, створеного за допомогою генеративного штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в Україні спеціального правового регулювання використання штучного інтелекту у сфері передвиборної агітації та необхідністю підготовки національного законодавства до майбутніх повоєнних виборів з урахуванням європейських стандартів цифрової демократії.

Мета. Метою статті є дослідження впливу генеративного штучного інтелекту на передвиборну агітацію, аналіз міжнародних підходів до регулювання його використання у виборчій сфері та розроблення пропозицій щодо вдосконалення виборчого законодавства України.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали європейські нормативно-правові акти, документи «м’якого» права, галузеві стандарти й наукові праці, присвячені регулюванню штучного інтелекту та захисту виборчих процесів від цифрових загроз. Емпіричну основу дослідження склали кейс-стаді використання генеративного штучного інтелекту під час виборчих кампаній у Словаччині, Румунії, Франції, США, Бангладеш та Аргентині у 2023-2024 роках. У роботі застосовано порівняльно-правовий, системний та каузальний методи дослідження.

Результати. Дослідження підтвердило наявність випадків застосування синтетичного контенту для дискредитації політичних опонентів, поширення дезінформації та підриву довіри до виборчих процедур. Виявлено, що сучасна міжнародна модель регулювання ґрунтується на поєднанні механізмів жорсткого, «м’якого» права та інструментів саморегулювання цифрових платформ. Обґрунтовано доцільність нормативного закріплення в законодавстві України поняття оманливого виборчого контенту, створеного із застосуванням генеративного штучного інтелекту, запровадження обов’язкового маркування виборчого контенту, створеного або модифікованого за допомогою технологій штучного інтелекту, встановлення спеціальних процедур його виявлення та перевірки, а також юридичної відповідальності за умисне поширення такого контенту під час виборчого процесу. Доведено необхідність формування міжінституційної системи моніторингу ризиків використання штучного інтелекту під час виборів та підвищення рівня медіаграмотності населення.

Перспективи. Перспективними напрямами подальших досліджень є розроблення спеціального правового режиму використання генеративного штучного інтелекту у виборчому процесі, визначення критеріїв відмежування правомірного використання технологій штучного інтелекту від маніпулятивних практик, а також дослідження механізмів забезпечення балансу між захистом виборчих прав, свободою вираження поглядів і розвитком інноваційних цифрових технологій в умовах цифрової демократії.