ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПРАВОМЕТРІЇ: ФРАКТАЛЬНА АРХІТЕКТУРА ПРАВОВИХ СИСТЕМ ТА СИСТЕМНА РЕСУРСОМЕТРІЯ ЮРИДИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25313/3083-7774-2026-4-5

Ключові слова:

законометрія, права людини, правова кібернетика, правометрія, предиктивна юстиція, ресурсометрія, фрактальна архітектура, фрактальна розмірність, цифрове право, цифровий двійник, штучний інтелект

Анотація

Вступ. Цифрова трансформація правової сфери актуалізує потребу в міждисциплінарних підходах до аналізу правових систем. Традиційні інструменти юридичної науки не забезпечують кількісної оцінки складності нормативних конструкцій і ресурсних витрат юридичних процесів. Синтез математичних методів, теорії складних систем та штучного інтелекту відкриває можливість для формування нової методологічної парадигми – цифрового правознавства.

Мета. Розробити теоретико-методологічні засади впровадження штучного інтелекту в правометричні дослідження на основі концепції фрактальної архітектури правових систем та системної ресурсометрії юридичних процесів.

Матеріали і методи. Застосовано методи фрактального аналізу, системного підходу, ресурсометрії та синергетики. Використано концептуальний апарат теорії складних самоорганізованих систем, теорії фракталів Мандельброта, а також аналітичні, прогностичні та оптимізаційні методи машинного навчання. Правову систему досліджено як ієрархічну нормативну структуру з властивостями самоподібності та масштабної інваріантності. З позицій теорії права задіяно концепції нормативності, системності права та правового регулювання: норма права розглядається як базовий структурний елемент фрактальної ієрархії, а правовідносини – як динамічний вимір системної взаємодії між суб’єктами в межах визначеного нормативного простору.

Результати. Обґрунтовано концепцію правової системи як складної фрактальної структури. Запропоновано фрактальну розмірність законодавства як кількісний індикатор його системної складності та ентропійного навантаження. Розроблено методологію системної ресурсометрії, що охоплює часові, фінансові, кадрові, інформаційні, адміністративні та когнітивні ресурси. З точки зору теорії права встановлено кореляцію між рівнем правової визначеності норми та її фрактальною розмірністю: колізійні й бланкетні норми демонструють підвищені значення ентропійного навантаження, що підтверджує їх дестабілізуючий вплив на системну когерентність правопорядку. Визначено функції ШІ в правометрії та обґрунтовано практичну значущість моделі для цифрової трансформації правосуддя.

Перспективи. Подальші дослідження спрямовані на формування «Метричного права» (Metric Law) як міжнародного стандарту вимірювання ефективності правових систем, а також на практичне впровадження синергетичної моделі фрактального аналізу, ресурсометрії та методів ШІ в системи державного управління та правосуддя України.

Посилання

Mandelbrot B. B. The Fractal Geometry of Nature. San Francisco : W. H. Freeman and Company, 1982. 468 p.

Prigogine I., Stengers I. Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. New York : Bantam Books, 1984. 349 p.

Haken H. Synergetics: Hierarchies of Instabilities in Self-Organizing Systems and Devices. Berlin ; Heidelberg : Springer-Verlag, 1983. 354 p. (Springer Series in Synergetics ; vol. 20).

Llewellyn K. N. The Theory of Rules / ed. by F. Schauer. Chicago : University of Chicago Press, 2011. 192 p.

Posner R. A. Economic Analysis of Law. 9th ed. New York : Wolters Kluwer, 2014. 816 p.

Williamson O. E. The Economic Institutions of Capitalism: Firms, Markets, Relational Contracting. New York : Free Press, 1985. 450 p.

Кресін О. В. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку. Часопис Київського університету права. 2022. № 3. С. 12–21.

Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності : Закон України від 11 верес. 2003 р. № 1160-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text (дата звернення: 07.03.2026).

OECD. Regulatory Policy and the Road to Sustainable Growth. Paris : OECD Publishing, 2022. 148 p.

Ashley K. D. Artificial Intelligence and Legal Analytics: New Tools for Law Practice in the Digital Age. Cambridge : Cambridge University Press, 2017. 413 p.

Hildebrandt M. Smart Technologies and the End(s) of Law: Novel Entanglements of Law and Technology. Cheltenham : Edward Elgar, 2015. 275 p.

Zeleznikow J. Can Artificial Intelligence and Online Dispute Resolution Enhance Efficiency and Effectiveness in Courts? International Journal for Court Administration. 2017. Vol. 8, No. 2. P. 30–45.

European Commission. Better Regulation Guidelines. Brussels : EC, 2021. 86 p.

Benjamins R. et al. Legal Knowledge-Based Systems. JURIX 2019: The 32nd International Conference. Amsterdam : IOS Press, 2019. 312 p.

Bacchini F., Monti L. AI and Sociotechnical Imaginaries of Data-Driven Law. Philosophy & Technology. 2021. Vol. 34. P. 1341–1360.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-16

Як цитувати

Кравчук, С. М. (2026). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПРАВОМЕТРІЇ: ФРАКТАЛЬНА АРХІТЕКТУРА ПРАВОВИХ СИСТЕМ ТА СИСТЕМНА РЕСУРСОМЕТРІЯ ЮРИДИЧНИХ ПРОЦЕСІВ. Сучасна доктрина права, (4(98), 25–34. https://doi.org/10.25313/3083-7774-2026-4-5