АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПРОЩЕННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ТА РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПРОЦЕДУР У МІСТОБУДІВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Вступ. У дослідженні проведено  комплексний аналіз нормативно-правової трансформації архітектурно-будівельної галузі України в умовах воєнного стану. Актуальність роботи зумовлена необхідністю критичного переосмислення механізмів відбудови зруйнованої інфраструктури та розв’язання гострої житлової кризи. Мета. Метою роботи є вивчення ефективності спрощених процедур будівництва та ідентифікація системних ризиків, що виникають внаслідок лібералізації ринку. Матеріали і методи. Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, звіти Національного агентства з питань запобігання корупції та роз’яснення Державної інспекції архітектури та містобудування. У роботі використано методи системного аналізу, формально-юридичний та метод компаративного аналізу правових режимів мирного і воєнного часу. Результати. Основну увагу приділено аналізу норм законодавства, що запровадили принцип «мовчазної згоди» при отриманні містобудівних умов та обмежень, можливість проєктування без будівельного паспорту для приватного житла та повну цифровізацію дозвільних процесів через ЄДЕССБ. Досліджено законодавчі норми щодо спрощеної зміни цільового призначення землі для промислових та енергетичних об’єктів, а також механізми, спрямовані на захист прав інвесторів у майбутню нерухомість через реєстрацію спеціального майнового права. Розкрито потенційні негативні наслідки мораторію на державний архітектурно-будівельний контроль, що у поєднанні з надмірними дискреційними повноваженнями посадових осіб створює передумови для корупційних зловживань та порушення технічних стандартів. Особливий акцент зроблено на неприпустимості нехтування нормами безбар’єрності та енергоефективності під виглядом «воєнних спрощень», оскільки відновлення має базуватись на принципах інклюзивності та концепції Build Back Better. Перспективи. Наукова новизна полягає у систематизації правових новел як перехідної моделі регулювання, що базується на делегуванні відповідальності сертифікованим фахівцям. У висновках підкреслено, що сталий розвиток галузі можливий лише за умови повної інтеграції екосистеми DREAM та адаптації вітчизняних норм до Регламенту ЄС 2024/3110. Результати мають практичне значення для розробки програм комплексного відновлення громад та вдосконалення антикорупційної політики у будівництві.