ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ ЯК ФОРМА ПОСЯГАННЯ НА ВОЛЮ, ЧЕСТЬ ТА ГІДНІСТЬ ОСОБИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Дослідження теми експлуатації дітей є складною та комплексною, адже, це є однією з форм посягання на волю, честь та гідність особи. Тема актуальна тим, що зростання випадків порушення прав дітей, зокрема у формі їх експлуатації набуває нових проявів в умовах соціально-економічної нестабільності та розвитку інформаційного середовища.

Експлуатація дітей – це злочин, що посягає на базові цінності, які охороняються кримінальним законодавством. Зокрема, посягання на волю, честь та гідність особи, що потребує належного теоретичного осмислення та дослідження.

Вступ. В статті визначено зміст і сутність поняття експлуатації дітей, її основні форми та ознаки відповідно до чинного законодавства України. Також, особлива роль присвячена складу кримінального правопорушення, що передбачено статтею 150 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Також, визначено об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону злочину. Висвітлено проблемні питання, що стосуються кваліфікації злочину за статтею 150 КК України та відмежування його від суміжних складів кримінальних правопорушень.

Мета дослідження спрямована на поглиблення теоретичних засад кримінально-правової характеристики експлуатації дітей, визначення її місця в системі злочинів проти волі, честі та гідності особи, формування наукових підходів до вдосконалення кримінально-правової протидії таким діянням.

В процесі дослідження теми були використані загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. До них можна віднести: діалектичний метод – для з’ясування сутності експлуатації дітей як соціально-правового явища; формально-юридичний – для аналізу норм кримінального законодавства України; системно-структурний – для визначення місця експлуатації дітей у системі кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи; порівняльно-правовий – для зіставлення положень національного законодавства з міжнародними стандартами у сфері захисту прав дитини.

Результати дослідження. Запропоновано теоретично обґрунтований підхід до розуміння експлуатації дітей як комплексного соціально-правового явища, що посягає одночасно на волю, честь і гідність дитини, дозволяє розширити межі її кримінально-правової характеристики. Також, визначено напрями вдосконалення кримінального законодавства України у сфері протидії експлуатації дітей, спрямовані на підвищення ефективності захисту прав та законних інтересів дитини.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У результаті проведеного дослідження встановлено, що експлуатація дітей є складним кримінально-правовим явищем, яке посягає не лише на економічні чи трудові права дитини, а насамперед на її волю, честь та гідність. З’ясовано, що чинна редакція статті 150 КК України не в повній мірі відображає всі сучасні форми експлуатації дітей. Обґрунтовано необхідність уточнення законодавчого визначення експлуатації дітей шляхом розширення переліку її форм, з урахуванням новітніх проявів, пов’язаних із використанням дітей у цифровому середовищі та незаконній діяльності.
Перспективами подальших наукових досліджень є поглиблений аналіз проблем кваліфікації експлуатації дітей, розмежування її із суміжними складами кримінальних правопорушень, розробка ефективних механізмів кримінально-правового захисту дітей в умовах сучасних викликів.