ЛЕГІТИМНІСТЬ У ПРАВОВОМУ ПОЗИТИВІЗМІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕЖІ
DOI:
https://doi.org/10.25313/2520-2308-2026-2-11986Ключові слова:
легітимність, правовий позитивізм, Grundnorm, правило визнання, авторитет права, м’який позитивізм, загальна теорія права, нормативна недостатністьАнотація
Вступ. Правовий позитивізм як провідна традиція юридичної думки ХХ століття побудований на тезі про розмежування права і моралі. На перший погляд, така позиція унеможливлює будь-яку розмову про легітимність у власне юридичному сенсі. Утім, уважний аналіз провідних позитивістських теорій свідчить про інше: позитивізм не відкидає легітимність, а редукує її до певного мінімального нормативного стандарту, що є концептуально необхідним, але нормативно недостатнім. Мета. Метою статті є дослідження того, яким чином провідні представники правового позитивізму (Г. Кельзен, Г. Л. А. Гарт і Дж. Раз) концептуалізують або імпліцитно передбачають поняття легітимності у своїх теоріях, а також аналіз того, чи вирішує м’який позитивізм як внутрішня критика позитивістської традиції виявлені обмеження. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на концептуально-аналітичному методі, методі критичного аналізу доктрини та порівняльному методі. Основними джерелами є праці Г. Кельзена, Г. Л. А. Гарта і Дж. Раза, а також роботи В. Дж. Волюхова, М. Крамера, Р. Дворкіна, Дж. Колмана, С. Шапіро та А. Мармора. Результати. Встановлено, що Кельзен редукує легітимність до формальної дійсності через конструкцію Grundnorm. Гарт редукує легітимність до соціального факту визнання через правило визнання. Раз через «сервісну концепцію» авторитету пов’язує легітимність із практичною цінністю права для адресатів. М’який позитивізм пом’якшує жорстке розмежування права і моралі, але не забезпечує повноцінного нормативно-ціннісного виміру легітимності. Обґрунтовано необхідність триаспектної моделі легітимності. Перспективи. Виявлені обмеження відкривають простір для розробки триаспектної моделі легітимності, що поєднує формальний, нормативно-ціннісний і соціологічний виміри. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у зіставленні цієї моделі з дискурсивними теоріями (Габермас) та природно-правовими концепціями (Дворкін, Фінніс), а також у її застосуванні до аналізу правових явищ в умовах збройного конфлікту.
Посилання
Кельзен Г. Чиста теорія права / пер. з нім. О. Мокровольський. Київ : Юніверс, 2004. 496 с.
Hart H.L.A. The Concept of Law. Oxford: Clarendon Press, 1961. 263 p. URL: https://archive.org/details/conceptoflaw00hart (дата звернення: 20.01.2026).
Raz J. The Authority of Law: Essays on Law and Morality. Oxford: Clarendon Press, 1979. 292 p. URL: https://global.oup.com/academic/product/the-authority-of-law‑9780199573578 (дата звернення: 20.01.2026).
Waluchow W.J. Inclusive Legal Positivism. Oxford: Clarendon Press, 1994. 241 p.
Kramer M.H. In Defense of Legal Positivism: Law Without Trimmings. Oxford: Oxford University Press, 1999. 290 p.
Dworkin R. Law’s Empire. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1986. 470 p. URL: https://archive.org/details/lawsempire0000dwor (дата звернення: 20.01.2026).
Coleman J. The Practice of Principle: In Defence of a Pragmatist Approach to Legal Theory. Oxford: Oxford University Press, 2001. 238 p.
Marmor A. Philosophy of Law. Princeton: Princeton University Press, 2011. 200 p.
Shapiro S.J. Legality. Cambridge, MA: Belknap Press of Harvard University Press, 2011. 456 p. URL: https://www.hup.harvard.edu/books/9780674725782 (дата звернення: 20.01.2026).
Beetham D. The Legitimation of Power. London: Palgrave Macmillan, 1991. 266 p.
Іванченко О. Легітимність права як вища законність. Юридичний вісник. 2022. № 6. С. 7–15. DOI: 10.32782/yuv.v6.2022.1. URL: https://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/article/view/2001 (дата звернення: 20.01.2026).
Козюбра М. Праворозуміння: поняття, типи та рівні. Право України. 2010. № 4. С. 10–21. URL: https://pravoua.com.ua/storage/files/magazines/files/content-pravoukr‑2010-4‑pravoukr_2010_4-1.pdf (дата звернення: 20.01.2026).
Максимов С. І. Правова реальність як предмет філософського осмислення. Харків : Право, 2002. 328 с.
Leiter B. Naturalizing Jurisprudence: Essays on American Legal Realism and Naturalism in Legal Philosophy. Oxford: Oxford University Press, 2007. 295 p.
Raz J. The Morality of Freedom. Oxford: Clarendon Press, 1986. 435 p. URL: https://archive.org/details/moralityoffreedo0000razj (дата звернення: 20.01.2026).
Gardner J. Law as a Leap of Faith. Oxford: Oxford University Press, 2012. 268 p. URL: https://global.oup.com/academic/product/law-as-a-leap-of-faith‑9780199695553 (дата звернення: 27.01.2026).
Finnis J. Natural Law and Natural Rights. Oxford: Clarendon Press, 1980. 425 p. URL: https://archive.org/details/naturallawnatura0000finn (дата звернення: 20.01.2026).
Fuller L.L. The Morality of Law. Rev. ed. New Haven: Yale University Press, 1969. 262 p. URL: https://archive.org/details/moralityoflaw0000full (дата звернення: 20.01.2026).
Himma K.E. Legal Positivism. Internet Encyclopedia of Philosophy. URL: https://iep.utm.edu/legalpos/ (дата звернення: 20.01.2026).
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. 5‑те вид. Харків : Консум, 2005. 160 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Дмитро Євгенович Новак

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.