МОДЕЛЮВАННЯ ЛАГОВИХ ЕФЕКТІВ ВИТРАТ У КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Анотація

Вступ. У статті досліджено лагові ефекти витрат у контексті управління резильєнтністю підприємств електронної комерції. Актуальність дослідження зумовлена потребою врахування часової структури впливу витрат на фінансову результативність, оскільки окремі категорії витрат можуть формувати не лише поточний, а й відкладений економічний ефект. У запропонованій моделі резильєнтність підприємства електронної комерції інтерпретується як динамічна характеристика, що формується під впливом інвестиційних рішень із різною часовою затримкою їх реалізації.

Мета. Метою дослідження є ідентифікація часової структури впливу основних категорій витрат на фінансову результативність та формування резильєнтності підприємства. Теоретично обґрунтовано необхідність урахування часових лагів як елемента трансформації інвестицій у фінансові результати.

Матеріали і методи. Емпіричну основу становлять квартальні дані фінансової звітності Zalando SE за 2019–2024 рр. Для оцінювання використано лагову багатофакторну регресійну модель у логарифмічній специфікації, що дозволило визначити відносну чутливість доходу до змін окремих категорій витрат. До моделі включено маркетингові та логістичні витрати, витрати на персонал і капіталізовані витрати на розробку програмного забезпечення.

Результати. За результатами апробації моделі на даних Zalando SE ідентифіковано неоднорідність часових ефектів витрат та виокремлено три профілі їх впливу: миттєвий, короткостроковий і довгостроковий. У межах досліджуваного кейсу логістичні витрати формують найбільш повний часовий профіль впливу, маркетингові витрати — комбінований профіль, витрати на персонал — переважно миттєвий профіль, а технологічні інвестиції характеризуються відкладеним короткостроковим ефектом. Отримані результати підтверджують аналітичну придатність запропонованого підходу для часової декомпозиції впливу витрат на фінансову результативність підприємства електронної комерції.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розширення емпіричної бази, порівняльний аналіз підприємств електронної комерції, урахування сезонності та перевірку нелінійних або опосередкованих ефектів.