ІННОВАЦІЙНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

Вступ. Сучасна економіка світу і будь-якої більш або менш розвиненої країни не може розвиватися без застосування досягнень науково-технічного прогресу, передусім у площині цифрових техногій. Проте розвиток НТП та поширення цифровізації (диджиталізації), як і будь-які суспільно-політичні чи економічні явища або процеси, різнополярно впливають на суспільство та економіку. Крім переваг з’являються і нові загрози.

Мета. За мету статті поставлено з урахуванням підходів, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи, обґрунтувати напрями формування збалансованої моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час.

Матеріали і методи. Досягнення сформульованої достатньо складної і комплексної мети передбачає необхідність застосування комплексу відомих методів наукового пізнання. Серед них пріоритет має бути наданий застосуванню методу порівняння (компаративному методу) під час дослідження актів європейського та українського законодавства, застосуванню аналітико-синтетичного методу під час дослідження правозастосовної практики. Комплексні історико-правовий та економіко-правовий методи мають пояснити причинно-наслідковий зв’язок між багатьма досліджуваними явищами і процесами. Системно-структурний метод повинен сприяти з’ясуванню обсягів господарської й адміністративної компетенції суб’єктів державного регулювання забезпечення кібербезпеки. Застосування методу аналогії дозволяє екстраполювати фізичні і біологічні явища і процеси на соціальні з метою розкриття природи останніх. Метод сходження від абстрактного до конкретного і від простого до складного, що спирається і випливає із аналітико-синтетичного методу, повинен сприяти дослідженню складових моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки і формулюванню частин нової концепції. Також використовувалися й інші методи, що будуються на матеріалістичній діалектиці, а також сучасні методи, підґрунтям яких є синергетика і герменевтика, що дозволяє характеризувати спорадичні нелінійні і непрогнозовані явища і процеси, які можуть позитивно чи негативно впливати на забезпечення кібербезпеки в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.

Результати. Під час дослідження враховано підходи, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи. Визначено потребу в оновленні концептуальних актів українського законодавства у бік розширення напрямів і способів інвестування інноваційної діяльності, покликаної забезпечити кібербезпеку із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час. Вказано на пріоритетність доповнення чинних актів, аніж розробку і прийняття нових. Запропоновано доповнити Розділ ІІІ «Формування та виконання Національної програми інформатизації» чинного Закону України «Про національну програму інформатизації». Імплементація, навіть у переробленій формі, загальних положень про поширення диджиталізації та забезпечення кібербезпеки двох названих «порядків» для Європи сприятиме об’єднанню українського та європейського кіберпросторів і відбуватиметься у загальній канві імплементації Acquis communautaire до українського законодавства. Запропоновано імплементувати положення обох названих «порядків» для Європи про інноваційне інвестування та фінансування діяльності із забезпечення кібербезпеки до Розділу ІV «Фінансове забезпечення Національної програми інформатизації» Закону України «Про національну програму інформатизації». Також підтримано прийняття проєкту закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», завдяки чому буде підтверджено першість України в утворенні нових сил у складі ЗСУ, а також підвищено спеціалізацію у протидії ворожим кібератакам в умовах дії правового режиму воєнного стану та ефективній роботі в часи повоєнного відновлення.

Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на розробку змін і доповнень до законодавства України про розвиток диджиталізації і забезпечення кібербезпеки, особливо до Закону України «Про національну програму інформатизації».