ІННОВАЦІЙНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Автор(и)

  • Богдан Володимирович Деревянко Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» https://orcid.org/0000-0001-7408-8285
  • Людмила Миколаївна Ніколенко Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» https://orcid.org/0000-0002-3437-6968
  • Михайло Михайлович Дутов Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» https://orcid.org/0000-0002-4661-2833

DOI:

https://doi.org/10.25313/law-2026-3-97-6

Ключові слова:

інвестиційна діяльність, інноваційна діяльність, кібербезпека, воєнний стан, повоєнне відновлення, законодавство, державне регулювання, Новий інноваційний порядок денний Європи, Цифровий порядок денний для Європи, диджиталізація, стартап, кіберпростір, кіберінцидент, Збройні Сили України

Анотація

Вступ. Сучасна економіка світу і будь-якої більш або менш розвиненої країни не може розвиватися без застосування досягнень науково-технічного прогресу, передусім у площині цифрових техногій. Проте розвиток НТП та поширення цифровізації (диджиталізації), як і будь-які суспільно-політичні чи економічні явища або процеси, різнополярно впливають на суспільство та економіку. Крім переваг з’являються і нові загрози.

Мета. За мету статті поставлено з урахуванням підходів, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи, обґрунтувати напрями формування збалансованої моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час.

Матеріали і методи. Досягнення сформульованої достатньо складної і комплексної мети передбачає необхідність застосування комплексу відомих методів наукового пізнання. Серед них пріоритет має бути наданий застосуванню методу порівняння (компаративному методу) під час дослідження актів європейського та українського законодавства, застосуванню аналітико-синтетичного методу під час дослідження правозастосовної практики. Комплексні історико-правовий та економіко-правовий методи мають пояснити причинно-наслідковий зв’язок між багатьма досліджуваними явищами і процесами. Системно-структурний метод повинен сприяти з’ясуванню обсягів господарської й адміністративної компетенції суб’єктів державного регулювання забезпечення кібербезпеки. Застосування методу аналогії дозволяє екстраполювати фізичні і біологічні явища і процеси на соціальні з метою розкриття природи останніх. Метод сходження від абстрактного до конкретного і від простого до складного, що спирається і випливає із аналітико-синтетичного методу, повинен сприяти дослідженню складових моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки і формулюванню частин нової концепції. Також використовувалися й інші методи, що будуються на матеріалістичній діалектиці, а також сучасні методи, підґрунтям яких є синергетика і герменевтика, що дозволяє характеризувати спорадичні нелінійні і непрогнозовані явища і процеси, які можуть позитивно чи негативно впливати на забезпечення кібербезпеки в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.

Результати. Під час дослідження враховано підходи, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи. Визначено потребу в оновленні концептуальних актів українського законодавства у бік розширення напрямів і способів інвестування інноваційної діяльності, покликаної забезпечити кібербезпеку із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час. Вказано на пріоритетність доповнення чинних актів, аніж розробку і прийняття нових. Запропоновано доповнити Розділ ІІІ «Формування та виконання Національної програми інформатизації» чинного Закону України «Про національну програму інформатизації». Імплементація, навіть у переробленій формі, загальних положень про поширення диджиталізації та забезпечення кібербезпеки двох названих «порядків» для Європи сприятиме об’єднанню українського та європейського кіберпросторів і відбуватиметься у загальній канві імплементації Acquis communautaire до українського законодавства. Запропоновано імплементувати положення обох названих «порядків» для Європи про інноваційне інвестування та фінансування діяльності із забезпечення кібербезпеки до Розділу ІV «Фінансове забезпечення Національної програми інформатизації» Закону України «Про національну програму інформатизації». Також підтримано прийняття проєкту закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», завдяки чому буде підтверджено першість України в утворенні нових сил у складі ЗСУ, а також підвищено спеціалізацію у протидії ворожим кібератакам в умовах дії правового режиму воєнного стану та ефективній роботі в часи повоєнного відновлення.

Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на розробку змін і доповнень до законодавства України про розвиток диджиталізації і забезпечення кібербезпеки, особливо до Закону України «Про національну програму інформатизації».

Посилання

Левкун Т.В., Гамалюк Б.М., Лис А.Б. Диджиталізація в територіальних громадах: громада в смартфоні. Успіхи й досягнення в науці. 2024. № 8(8). С. 420–432.

Васиньова Н.С Диджиталізація публічного управління в Україні: тренд чи вимога часу? Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2022. Том 33 (72). № 6. С. 48–52. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2022.6/08

Шминдрук О.Ф., Балагур Ю.С. Забезпечення права на доступ до правосуддя в умовах диджиталізації цивільного судочинства. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2025. № 2. С. 43–47. DOI: https://doi.org/10.32782/2223-9995.2024.26.10

Рудюк В.С. Диджиталізація в сучасному судочинстві. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 2 (20). С. 82–85.

Барабаш О. Диджиталізація вітчизняної освіти: проблеми і перспективи розвитку в умовах глобалізації. Право України. 2022. № 12. С. 109–121. DOI: https://doi.org/10.33498/louu-2022-12-109

Вінник О.М., Попович Т.Г., Деревянко Б.В. Регулювання відносин цифрової економіки: окремі аспекти. Вісник Національної академії правових наук України. 2022. Том 29. № 3. С. 181–204. URL: https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/527 (дата звернення: 08.01.2026).

Дешко Л.М., Бондарєва К.Д. Кібербезпека в Україні: національна стратегія та міжнародне співробітництво. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 2. С. 379–382.

Поліщук В.П., Панасевич Л.А. Міжнародне право і кібербезпека: визначення правового статусу кібератак та кібервійськових операцій. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 2. С. 503–506.

Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах: Закон України від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 31. Ст. 286.

Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність: Закон України від 7 вересня 2005 року № 2824-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 5-6. Ст. 71.

Деревянко Б.В. Ризики здійснення операцій з криптовалютою (біткойнами) громадян і суб’єктів господарювання України. Форум права. 2017. № 3. С. 33–39. URL: https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/269 (дата звернення: 08.01.2026).

Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3475-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 258.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію кібербезпеки України»: Указ Президента України від 15 березня 2016 року № 96/2016 (втратив чинність). Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016#n11 (дата звернення: 08.01.2026).

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України»: Указ Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447/2021#n7 (дата звернення: 08.01.2026).

Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги: Закон України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 45. Ст. 400.

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 45. Ст. 403.

Про електронні комунікації: Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-IХ. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text (дата звернення: 08.01.2026).

Про національну програму інформатизації: Закон України від 1 грудня 2022 року № 2807-IХ. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 51. Ст. 127.

Аналітичний звіт про стан виконання Плану реалізації Стратегії кібербезпеки України за 2025 рік. Офіційний портал Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. URL: https://cip.gov.ua/services/cm/api/attachment/download?id=73801 (дата звернення: 08.01.2026).

Про затвердження Порядку формування та ведення відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання: постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2025 року № 1335. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1335-2025-%D0%BF#n8 (дата звернення: 08.01.2026).

Про нарощування спроможностей сил оборони: Указ Президента України від 6 лютого 2024 року № 51/2024. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/51/2024?lang=en#Text (дата звернення: 08.01.2026).

Про Кіберсили Збройних Сил України: проект закону України від 23 грудня 2024 року. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45453 (дата звернення: 08.01.2026).

Про Збройні Сили України: Закон України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 108.

Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 5 липня 2012 року № 5073-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 25. Ст. 252.

Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 року № 40-IV. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. Ст. 266.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-05

Як цитувати

Деревянко, Б. В., Ніколенко, Л. М., & Дутов, М. М. (2026). ІННОВАЦІЙНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ. Сучасна доктрина права, (3(97), 33–43. https://doi.org/10.25313/law-2026-3-97-6