ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ДКВС УКРАЇНИ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Анотація

Вступ. Ефективність Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) як правоохоронного органу безпосередньо залежить від належного фінансового забезпечення. Попри значну кількість наукових праць, присвячених пенітенціарній системі, аспект фінансування саме процесуальної складової адміністративно-юрисдикційної діяльності залишається фрагментарним. Актуальність дослідження підсилюється виявленими у 2024 році системними порушеннями та невідповідністю між бюджетними видатками й реальним рівнем забезпечення установ, що свідчить про кризу чинної моделі управління ресурсами.

Мета. Стаття має на меті здійснити комплексний аналіз нормативно-правової бази та теоретично обґрунтувати структуру фінансового забезпечення процесуальної діяльності органів ДКВС у сфері адміністративної юрисдикції, виявити вади існуючої моделі та розробити пропозиції щодо вдосконалення бюджетного планування.

Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі положень Бюджетного кодексу України, КУпАП, Закону «Про ДКВС України», а також звітів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та даних електроної системи закупівель Prozorro за 2024–2025 роки. Використано методи системно-структурного аналізу, формально-юридичний та статистичний методи.

Результати. Встановлено, що фінансування процесуальних потреб ДКВС здійснюється за залишковим принципом, що створює ризики перетворення правоохоронних процедур на формальність. Виокремлено ключові елементи витрат: документування правопорушень, оплата послуг спеціалістів/перекладачів, цифровізація та забезпечення прав учасників провадження. Доведено, що відсутність окремого коду економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) та методики розрахунку нормативів створює середовище для корупційних ризиків. Сформульовано принципи фінансового забезпечення: цільове призначення, повна компенсація витрат, прозорість, адекватність ресурсної бази та антикорупційна превентивність.

Перспективи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку конкретної методики розрахунку бюджетних асигнувань на основі середньостатистичної кількості адміністративних справ та імплементацію досвіду країн ЄС щодо цифрової трансформації пенітенціарного провадження.