АДАПТИВНА СТРАТЕГІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ НА ЗАСАДАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙ

Анотація

Вступ. У статті актуалізовано критичну необхідність переосмислення стратегічних підходів до управління суб’єктами господарювання в аграрній сфері України в умовах глобальної макроекономічної нестабільності 2022–2026 рр. Обґрунтовано, що традиційні статичні стратегії розвитку, орієнтовані на кількісні показники виробництва, втрачають свою ефективність під тиском логістичних розривів, енергетичної волатильності та зміни інституційних умов функціонування ринків. Постає об’єктивна потреба у розробці адаптивної стратегії, яка базується на гнучкості, резильєнтності та предиктивному управлінні. Особлива увага приділяється теоретичному обґрунтуванню того, як цифровізація та інновації змінюють трансакційне середовище підприємства, трансформуючи інформаційні потоки у стратегічний ресурс подолання ринкової невизначеності.

Метою статті є наукове обґрунтування концептуальної моделі адаптивної стратегії соціально-економічного розвитку аграрних суб’єктів господарювання на засадах цифровізації та інновацій, а також аналіз механізмів нівелювання інформаційної асиметрії через використання технологій Big Data та штучного інтелекту в межах неоінституційної теорії.

Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, зокрема інституційна теорія Д. Норта [1] (щодо трансакційних витрат та інформаційної асиметрії), концепція інноваційного розвитку Й. Шумпетера [2] та теорія людського і соціального капіталу. У процесі роботи використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: системно-структурний аналіз (для побудови архітектури адаптивної стратегії); абстрактно-логічне узагальнення (для формування теоретичних висновків); статистично-економічне порівняння (для оцінки ефективності цифрових інструментів); методи предиктивного моделювання та сценарного аналізу.

Результати. На основі проведеного аналізу доведено, що адаптивна стратегія в аграрній сфері є багаторівневою системою, яка інтегрує технологічний, соціальний та інституційний модулі. Встановлено, що використання Big Data та штучного інтелекту (AI) для предиктивної аналітики дозволяє суб’єктам нівелювати асиметрію інформації на ринках, що узгоджується з інституційною теорією Д. Норта про зниження трансакційних витрат. Автором обґрунтовано, що цифровізація виконує роль «інституційного фільтра», який мінімізує інформаційні спотворення та опортуністичну поведінку контрагентів. Результати дослідження підтверджують, що суб’єкти, які впровадили адаптивні цифрові моделі, демонструють на 15–20% нижчу собівартість продукції та вищу на 12% соціальну резильєнтність (лояльність пайовиків) порівняно з підприємствами традиційного типу. Сформовано механізм трансформації трансакційного середовища, де цифрові активи перетворюються на «цифровий капітал» — ключовий фактор стабільності в умовах полікризи.

Перспективи. Подальші наукові розробки будуть спрямовані на створення прикладного інструментарію оцінювання «цифрового розриву» між вітчизняними аграрними суб’єктами та вимогами єдиного цифрового ринку ЄС, а також на розробку алгоритмів автоматизованого управління стратегічними ризиками в умовах поствоєнного відновлення агросфери.