ІНТЕГРАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЦИФРОВИХ ЕКОСИСТЕМ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

Анотація

Вступ. Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформації інформаційних систем підприємств готельно-ресторанного бізнесу в межах концепції агентної цифрової екосистеми. У сучасних умовах цифрова трансформація галузі вимагає фундаментального переходу від фрагментарного використання окремих програмних продуктів до побудови цілісних, взаємопов’язаних екосистем, де інтелектуальні технології стають ключовим драйвером синергії між бізнес-процесами. Гостро постає проблема інтеграції автономних ШІ-агентів з традиційними системами управління, оскільки саме такий підхід є необхідною умовою забезпечення стійкої конкурентоспроможності в умовах високої ринкової турбулентності та динамічних змін споживчих очікувань.

Мета. Мета статті полягає у розробці концептуальної моделі цифрової екосистеми готельно-ресторанного підприємства, інтегрованої з автономними ШІ-агентами, а також у визначенні методичного інструментарію для оцінки доцільності та ефективності впровадження таких рішень у господарську діяльність підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

Матеріали і методи. Інформаційною базою дослідження стали сучасні наукові публікації у сфері цифровізації HoReCa, аналітичні звіти про впровадження ІТ-інновацій, а також загальновизнані архітектурні принципи побудови систем підтримки прийняття рішень. В процесі реалізації наукового пошуку використано комплексний методологічний підхід: системний аналіз (для структурування компонентів цифрової екосистеми та виявлення зв'язків між ними); порівняльний аналіз (для розмежування можливостей традиційної автоматизації та інноваційних агентних рішень); методи логічного моделювання (для створення багаторівневої концептуальної архітектури); метод абстракції та узагальнення (для формування стратегічних висновків щодо підвищення стійкості бізнесу в умовах цифрової трансформації).

Результати. Розроблено багаторівневу концептуальну модель цифрової екосистеми, що базується на трьох взаємопов’язаних сегментах: рівні накопичення та консолідації великих обсягів первинних даних («озеро даних»), рівні інтелектуальної обробки на основі функціонування автономних ШІ-агентів та рівні аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано інтегральний показник ефективності впровадження моделі, який враховує приріст доходу за рахунок персоналізації послуг, оптимізацію операційних витрат, а також капітальні та поточні інвестиційні витрати. Визначено чинники успішної інтеграції: забезпечення високої сумісності даних через програмні інтерфейси, прозорість алгоритмічних моделей та зниження когнітивного навантаження на персонал. Доведено, що впровадження запропонованої архітектури сприяє переходу підприємств від пасивного обліку до проактивного динамічного управління бізнесом.

Перспективи. У подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на механізмах забезпечення кібербезпеки в агентних екосистемах, розробці стандартів етичного використання ШІ, а також вдосконаленні алгоритмів взаємодії між різнотипними ШІ-агентами для підвищення їхньої автономності та здатності до самокорекції в умовах кризового управління.