ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ЕМІТЕНТАМИ ОБЛІГАЦІЙ

Анотація

Вступ. Розвиток методів фінансового забезпечення держави та підприємств супроводжується зростанням випусків облігацій. Підвищення інтересу до них пов’язане із зарубіжною практикою успішного використання даного фінансового інструменту для залучення капіталу та рядом переваг пов’язаних з його застосуванням при розв’язанні фінансових задач емітента. Додатковими чинниками зростання є розвиток вітчизняного фондового ринку та ріст потреби емітентів у фінансових ресурсах з необхідністю диверсифікації їх джерел. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення рівня методичного забезпечення управління випуском облігацій, зокрема в частині проектування його умов для оптимізації величини купонної ставки та емісійної вартості випуску облігацій емітентом.

Мета. Метою статті є дослідження існуючих методичних підходів до формування та управління вартістю (ціною) випуску боргових цінних паперів для актуалізації та систематизації чинників формування купонної ставки та дохідності для визначення ціни розміщення облігацій та номінальної вартості їх випуску емітентом.

Матеріали та методи. Методичну основу дослідження становлять існуючі теоретичні та практичні положення визначення складових формування ціни державних та корпоративних облігацій та їх номінальної і поточної дохідності до погашення. Зокрема в статті використано метод дисконтування купонних виплат та номіналу, параметричні моделі для оцінювання часової структури процентних ставок (визначення кривої безкупонної дохідності моделями Свенссон, Нельсона-Сігел) та метод визначення премії за ризик дефолту облігацій на основі розрахунку вартості кредитних-дефолтних свопів. Для узагальнення діючих практичних підходів емітентів до управління вартістю випуску застосовано метод систематизації і групування умов поточних корпоративних випусків українських емітентів. Для оцінки премії за ризик девальвації застосовано метод оцінки середньорічного темпу зміни валютного курсу долара США до гривні за увесь час обігу.

Емпіричну базу сформовано за результатами поточних ринкових цін державних облігацій на українському та закордонному біржовому ринках, даних НБУ з статистики обігу ОВДП та розрахунку їх справедливої вартості на основі кривої безкупонної дохідності. Окрему увагу приділено даним міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's щодо поточної статистики показників дефолтів за облігаціями.

Результати. На основі доступних емпіричних даних із відкритих інформаційних джерел апробовано основні методичні підходи до оцінювання складових формування номінальної вартості та поточної дохідності  державних і корпоративних облігацій. За рівнем їх впливу систематизовано практику та чинники встановлення номінальної емісійної вартості облігацій українських емітентів. Також запропоновано розподілити їх на дві групи: ставкоутворюючі (теоретична і фактична доходність державних облігацій, доходність ОВДП-бенчмарок згідно строкової структури ставок, рівень індивідуальних ризиків емітента, ринкова доходність аналогічних випусків корпоративних облігацій, наявність і якість забезпечення); ставкокоригуючі (валюта випуску, частота виплати купону, дії залучених до виписку фінансових посередників, тип купонної ставки тощо). Доведено, що існуючі методи визначення складових купонної ставки та доходності до погашення можуть бути ефективним управлінським інструментом емітента при обґрунтуванні їх значень за умови застосування системного аналізу, зваженого на поточні особливості регулювання випуску і обігу державних та корпоративних облігацій, економічне становище та рівень воєнних ризиків, слабкість національного фондового ринку, поширену ділову практику.

Перспективи. Подальше підвищення інвестиційної привабливості та успішності первинного розміщення і вторинного обігу облігацій українських емітентів потребує удосконалення механізмів функціонування організованих фондових ринків, залучення більшого числа емітентів та інвесторів до випуску і торгів даним фінансовим інструментом, підтримки економічної стабільності в країні, розвиток фінансової грамотності населення та підприємців.