ПОПИТ НА ЗДОРОВ’Я ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Автор(и)

  • Вікторія Геннадіївна Маргасова Київський національний університет технологій та дизайну https://orcid.org/0000-0001-8582-2158
  • Володимир Сергійович Титикало Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0001-9461-5521
  • Наталія Володимирівна Гусаревич Київський національний університет технологій та дизайну https://orcid.org/0000-0002-8266-8498

DOI:

https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-4-9

Ключові слова:

попит на здоров’я, людський капітал, концепція Health Capital, охорона здоров’я, державні витрати, медичні послуги, соціально-економічна стійкість, резильєнтність

Анотація

Вступ. У сучасних умовах соціально-економічної нестабільності та посилення безпекових викликів зростає значення попиту на здоров’я як фактору формування людського капіталу та забезпечення соціально-економічної стійкості. Трансформаційні процеси у системі охорони здоров’я, обмеженість ресурсного забезпечення та наявність структурних диспропорцій актуалізують необхідність комплексного дослідження економічної природи попиту на здоров’я та напрямів його посилення.

Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування сутності попиту на здоров’я як інструмента забезпечення соціально-економічної стійкості та визначення основних напрямів його посилення.

Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, системний і структурний аналіз для узагальнення теоретичних підходів щодо визначення поняття «попит на здоров’я». Порівняльний аналіз в частині зіставлення світових і національних тенденцій фінансування охорони здоров’я. Статистичний метод задля оцінки динаміки та структури витрат. Метод узагальнення задля формування висновків і узагальнень щодо напрямів посилення попиту на здоров’я.

Результати. У статті обґрунтовано сутність попиту на здоров’я як фактору соціально-економічного розвитку. Виявлено наявність структурних невідповідностей між світовою та національною моделями фінансування. Така невідповідність проявляється у нижчому рівні ресурсної забезпеченості та обмеженості альтернативних джерел фінансування в Україні. Обґрунтовано необхідність підвищення ефективності державної політики у сфері охорони здоров’я з метою стимулювання попиту на здоров’я як інструмента забезпечення соціально-економічної резильєнтності.

Перспективи. Перспективами подальших досліджень є розроблення економіко-математичних моделей оцінки попиту на здоров’я з урахуванням факторів невизначеності та ризику, поглиблення аналізу впливу воєнних і посткризових трансформацій на структуру фінансування охорони здоров’я.

Посилання

Global Health Expenditure Database. World Health Organization. URL: https://data.worldbank.org/indicator/SH.XPD.GHED.GE.ZS?end=2024&start=2024&view=bar&year=2021 (дата звернення: 03.02.2026).

Заюков І. В. Вплив соціально-економічного статусу зайнятих громадян України на людський капітал здоров'я. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2017. № 5. С. 31-37.

Кундєєва Г. О. Капітал здоров'я як базовий компонент людського капіталу. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2020. Т. 26, № 2. С. 100-109.

Мельник А. Трансформаційна модель ринку охорони здоров’я в Україні в умовах сучасних викликів. Вісник економіки. 2022. № 2. С. 111-127.

Міністерство охорони здоров’я України. Офіційний сайт. URL: https://moz.gov.ua/uk (дата звернення: 03.02.2026).

Савостенко Т., Шевченко Л., Cоломаха О. Інноваційний розвиток системи охорони здоров’я як об’єкта державного регулювання: стан і проблеми. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 2. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.6

Стахів О. Макроекономічні та соціальні передумови системного розвитку закладів охорони здоров’я в Україні. Modeling the Development of the Economic Systems. 2022. № 1. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2022-5-15

Філіпова Н. В. Особливості функціонування світових моделей фінансування охорони здоров'я. Науковий вісник Полісся. 2020. № 2. С. 136-144.

Черевко Г., Вовк І. Здоров'я як елемент людського капіталу та чинник економічного зростання. Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія: Економіка АПК. 2023. № 30. С. 7-15

Юринець З. В., Петрух О. А. Напрями державного регулювання інноваційного розвитку сфери охорони здоров'я України. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 22. С. 116–121. DOI: 10.32702/2306-6814.2018.22.116

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-17

Як цитувати

Маргасова, В. Г., Титикало, В. С., & Гусаревич, Н. В. (2026). ПОПИТ НА ЗДОРОВ’Я ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ. Економічна парадигма, (4(108), 81–88. https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-4-9