СИСТЕМНИЙ ОГЛЯД АРХІТЕКТУРИ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ СТАЛОЇ ЗВІТНОСТІ

Анотація

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується зростанням ролі сталого розвитку, підвищенням вимог до прозорості бізнесу та посиленням уваги до екологічних, соціальних і управлінських аспектів діяльності підприємства. Активний розвиток міжнародних стандартів сталої звітності є відповіддю на запит інвесторів, регуляторних органів та суспільства щодо підвищення якості розкриття нефінансової інформації. Водночас, формування великої кількості стандартів, ініціатив, зокрема GRI, SASB, TCFD, ESRS, призвело до ускладнення їх структури та необхідності системного осмислення їх взаємозв’язків. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень у сфері нефінансової звітності, питання систематизації та узагальнення архітектури міжнародних стандартів залишаються недостатньо опрацьованими. Актуальність теми дослідження визначається потребою у формуванні цілісного уявлення про архітектуру міжнародних стандартів сталої звітності, що є важливою передумовою підвищення якості управління, забезпечення прозорості бізнесу та інтеграції національних підприємств у глобальний економічний простір.

Метою дослідження є формування цілісного наукового уявлення про архітектуру міжнародних стандартів сталої звітності шляхом проведення системного огляду та узагальнення ключових підходів, принципів та взаємозв’язків між основними стандартами, а також визначення їх ролі щодо забезпечення прозорості, порівнюваності та ефективності нефінансової звітності підприємств.

Методологія дослідження базується на комплексному використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Метод системного аналізу застосовано для дослідження систем міжнародних стандартів сталої звітності, виявлення їх ролі щодо забезпечення прозорості, порівнюваності та ефективності. Порівняльний аналіз застосовано для зіставлення міжнародних стандартів нефінансової звітності. Методи узагальнення використано для узагальнення результатів дослідження, принципів та взаємозв’язків між основними стандартами. Структурно-логічний метод використано для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між основними стандартами.

Результати. Поступовий перехід від фрагментарних добровільних ініціатив до комплексної та регульованої системи розкриття нефінансової інформації відображає еволюцію стандартів сталої звітності та зростання ролі ESG-факторів. Узагальнено ключові підходи та взаємозв’язки між основними стандартами нефінансової звітності. Визначено, що архітектура стандартів орієнтована на інтеграцію нефінансової звітності у систему корпоративного управління, де вона виступає інструментом управління ризиками, оцінки ефективності та формування конкурентних переваг. Нефінансова звітність поступово трансформується з інструменту інформування у важливий механізм управління ризиками, оцінки результативності та формування конкурентних переваг.

Перспективи дослідження. Результати дослідження окреслюють перспективні напрями подальших наукових розробок та практичної інтеграції архітектури міжнародних стандартів нефінансової звітності для підприємств транспортної галузі. Пріоритетними є розробка механізмів впровадження стандартів нефінансової звітності у діяльність підприємств транспорту незалежно від їх масштабів.