ПЛАНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ З УРАХУВАННЯМ КАДАСТРОВИХ ВІДОМОСТЕЙ І МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Анотація

Вступ. Використання земель рекреаційного призначення у межах міських територіальних громад має важливе значення для забезпечення екологічної збалансованості міського середовища, формування системи зелених зон загального користування та підвищення якості життя населення. Водночас у практиці просторового планування нерідко виникають розбіжності між кадастровими відомостями, положеннями містобудівної документації та фактичним використанням територій, що ускладнює прийняття обґрунтованих управлінських і планувальних рішень.

Мета. Обґрунтувати підхід до планування використання земель рекреаційного призначення у межах міської територіальної громади на основі узгодження кадастрових відомостей і положень містобудівної документації.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження слугували дані Державного земельного кадастру, матеріали містобудівної документації та відкриті геоінформаційні ресурси Львівської міської територіальної громади. У роботі застосовано методи просторового та картографічного аналізу територій, порівняльного аналізу кадастрових відомостей і положень містобудівної документації, а також узагальнення результатів використання земель рекреаційного призначення.

Результати. У межах дослідження щодо використання земель рекреаційного призначення у Львівській міській територіальній громаді виявлено розбіжності між цільовим призначенням земельних ділянок, функціональним зонуванням територій та їх фактичним використанням. На прикладі земельної ділянки у с. Гряда обґрунтовано доцільність її формування як об’єкта Державного земельного кадастру із встановленням виду цільового призначення для організації зелених зон загального користування та відображенням відповідного функціонального статусу у містобудівній документації. Узгодження кадастрових і містобудівних характеристик забезпечує визначеність правового режиму території та створює підстави для її благоустрою і включення до системи рекреаційних територій громади. На цій основі сформовано підхід до планування використання земель рекреаційного призначення у структурі міського простору.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на поглиблене вивчення питань узгодження правового режиму земель рекреаційного призначення з їх функціональним призначенням у структурі міських територіальних громад, зокрема у випадках, коли фактичне використання територій не повною мірою відображене у відомостях Державного земельного кадастру та положеннях містобудівної документації.