ДЕТЕРМІНАНТНИЙ ПЕРЕХІД ДО ІНТЕГРОВАНОЇ МОДЕЛІ: ЄС – УКРАЇНА ЗА ПОЛІКРИЗОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25313/economics-2026-3-107-1

Ключові слова:

детермінантний перехід, сталий розвиток, Європейський Союз, інтегрована модель, економічна стійкість, полікризова реальність, природний капітал, соціальна коезія, якість інституцій, стратегічна автономія, управління, синергія, євроінтеграція

Анотація

Вступ. У сучасних умовах полікризової реальності, коли економічні, кліматичні, соціальні та геополітичні шоки перетворилися на системну норму, традиційні підходи до оцінювання економічної стійкості, засновані на ВВП та фінансовій звітності, виявляються науково застарілими та практично небезпечними. Дане створює гостру потребу в детермінантному переході – системному переході від фрагментованого аналізу окремих детермінант сталого розвитку до побудови інтегрованої моделі економічної стійкості, яка враховує взаємопосилення п’яти базових оцінювальних блоків: природно-екологічного, соціально-людського, інституційно-політичного, економіко-технологічного та геополітично-зовнішньоекономічного.

Мета. Метою дослідження є теоретико-методичне обґрунтування та практична демонстрація детермінантного переходу як основи економічної стійкості країн-членів ЄС та України. Зокрема, дослідження має на меті: критично переосмислити обмеження традиційних підходів; систематизувати передові міжнародні рамки (Resilience Compass, OECD Well-being Framework, IWI, SPI); розробити адаптовану модель для України.

Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових статей; офіційних документах ЄС; звітах ОЕСР, UNEP, Світового банку, UNDP Україна, а також національних стратегіях. Застосовано комплекс методів: системний аналіз (для побудови інтегрованої моделі), компаративний аналіз (порівняння ЄС та України), критичний аналіз (переосмислення ВВП), контент-аналіз (систематизація міжнародних рамок) та моделювання (розробка адаптованої моделі для України).

Результати. Дослідження довело, що країни-члени ЄС (Данія, Естонія, Фінляндія) успішно реалізують інтегровану модель, де синергія між п’ятьма методами забезпечує високу резилієнтність. Навпаки, Україна залишається на етапі фрагментованих ініціатив, що створює глибокий розрив із євростандартами. Запропоновано адаптовану модель інтегрованої економічної стійкості для України, сумісну з Resilience Compass, SEEA, Rule of Law Mechanism, та конкретні механізми її імплементації: прив’язка траншів Ukraine Facility до досягнення цілей за п’ятьма методами, використання TSI для розробки методологій, інтеграція багатовимірних KPI в Національний план відновлення.

Перспективи. Результати дослідження мають високу теоретичну та практичну цінність для формування нової парадигми економічної політики, де успіх вимірюється не прибутком, а якістю життя, міжпоколінною справедливістю та здатністю до трансформації. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку інструментів моніторингу («Український компас резилієнтності»), емпіричну валідацію моделі на регіональному рівні та аналіз впливу детермінантного переходу на темпи євроінтеграції.

Посилання

Acemoglu D., Robinson J. A. Institutions, Resilience, and the Political Economy of Crises American Political Science Review. 2023. Vol. 117, 4. P. 1205–1220. DOI: 10.1017/S0003055423000456

Antal M., van den Bergh J. C. J. M. Green Growth and Degrowth: The Role of Natural Capital in Economic Resilience. Environmental and Resource Economics. 2023. Vol. 85, 2. P. 321–345. DOI: 10.1007/s10640-023-00762-1

Batory A., Sitter N. Rule of Law and Economic Resilience in the EU: Evidence from the Rule of Law Conditionality Mechanism. West European Politics. 2024. Vol. 47, 3. P. 567–589. DOI: 10.1080/01402382.2023. 2281234

European Commission. The EU Resilience Compass: A Framework for Assessing and Strengthening Resilience in the EU. Brussels: European Commission, 2023. 48 p. URL: https://ec.europa.eu/info/publications/eu-resilience-compass_en (date of access: 12.01.2026).

Eurostat. Quality of Life Indicators – Europe 2025 Edition. Luxembourg: Publications Office of the EU, 2025. 180 p. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-statistical-books/-/KS-HA-25-001 (date of access: 11.01.2026).

Helliwell J. F., et al. Social Cohesion, Trust, and Well-being in Times of Crisis: Evidence from 150 Countries. Social Indicators Research. 2023. Vol. 168, 2. P. 521–548. DOI: 10.1007/s11205-023-03122-1

Karpinsky B. A., Bozshko S. M. Economic Growth at sustainable development of economy : monografy. Lviv : Prostir-M, 2006. 376 p.

Kenter J. O., et al. Integrating Social, Ecological, and Economic Dimensions of Resilience: A Multiscale Framework for Policy Design. Sustainability Science. 2024. Vol. 19, 2. P. 301–318. DOI: 10.1007/s11625-023-01482-w

Miguel A.-F., Riccardi M.P., Veglio V., Blundo D.S. Strategic and Systemic Sustainability: Redefining EU Governance Beyond Environmental Policy. Sustainability. 2025. 17(18). 8208. DOI: https://doi.org/10.3390/su17188208

NextGenerationEU. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy_en (date of access: 10.01.2026).

OECD. Government at a Glance 2023: Public Sector Performance. Paris: OECD Publishing, 2023. 200 p. DOI: 10.1787/gov_glance-2023-en

OECD. How’s Life? 2020: Measuring Well-being. Paris: OECD Publishing, 2020. 268 p. DOI: 10.1787/9870c393-en

Rothstein B., Uslaner E. M. Social Trust and Economic Resilience: A Cross-National Analysis. European Sociological Review. 2024. Vol. 40, 1. P. 78–92. DOI: 10.1093/esr/jcad045

Social Progress Imperative. Social Progress Index 2023. Washington, DC, 2023. P. 33–40. URL: https://www.socialprogress.org/index/global/2023 (date of access: 24.01.2026).

Stiglitz J. E., Fitoussi J.-P., Fioramonti L. Beyond GDP: Measuring Economic Progress in the Era of Polycrisis. Ecological Economics. 2023. Vol. 210. P. 107842. DOI: 10.1016/j.ecolecon.2023.107842

Sustainable development in the European Union Monitoring report on progress towards the SDGs in an EU context (2023). URL: https://ec.europa.eu/eurostat/documents/15234730/16817772/KS-04-23-184-EN-N.pdf (date of access: 16.01.2026).

The Economics of Biodiversity: The Dasgupta Review. London: HM Treasury, 2021. 610 p. URL: https://www.gov.uk/government/publications/ final-report-the-economics-of-biodiversity-the-dasgupta-review (date of access: 21.01.2026).

United Nations Environment Programme. Inclusive Wealth Report 2018: Measuring Progress toward Sustainability. UNEP, IGES. Nairobi: UNEP, 2018. 224 p. URL: https://www.unep.org/resources/inclusive-wealth-report-2018 (date of access: 11.01.2026).

World Bank. Ukraine Country Economic Memorandum 2025: Building Resilience through Reforms. Washington, DC: World Bank, 2025. 142 p. DOI: 10.1596/3987654

Державна служба статистики України. Індекс якості життя в Україні: методологічні основи та попередні результати. Київ, 2025. 44 с. URL: https://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 17.01.2026).

Міністерство розвитку громад та територій України. Національний план відновлення та модернізації України на 2024–2027 роки. Київ, 2024. 210 с. URL: https://www.minrecon.gov.ua/en/national-recovery-plan (дата звернення: 11.01.2026).

Модель сталого розвитку економіки: формування і порівняльна динаміка змін. Частина ІІ / Карпінський Б. А., Васильків І. М., Карпінська О. Б., Шевців А. Б. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. Вип. 26(2). С. 7-21. DOI: https://doi.org/10.15421/40260201

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-01

Як цитувати

Буряк, Ю. О. (2026). ДЕТЕРМІНАНТНИЙ ПЕРЕХІД ДО ІНТЕГРОВАНОЇ МОДЕЛІ: ЄС – УКРАЇНА ЗА ПОЛІКРИЗОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ. Економічна парадигма, (3(107), 61–72. https://doi.org/10.25313/economics-2026-3-107-1