МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-4-25Ключові слова:
людський капітал, публічне адміністрування, управління персоналом, методологія дослідження, системний підхід, оцінювання людського капіталуАнотація
Вступ. Людський капітал у сфері публічного адміністрування розглядається як стратегічний ресурс, що визначає ефективність державної політики та якість надання публічних послуг. У сучасних умовах війни та суспільно-політичних трансформацій змінюються вимоги до професійності державної служби, зростає потреба в переосмисленні методології дослідження людського капіталу, а також у формуванні інструментів його комплексного вимірювання та розвитку в системі управління персоналом.
Мета. Метою дослідження є обґрунтування методологічних основ дослідження людського капіталу в системі публічного адміністрування та розроблення адаптивної моделі його оцінювання на основі системного підходу.
Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний та міждисциплінарний підходи до аналізу людського капіталу. Використано методи ретроспективного аналізу наукових концепцій, порівняльний аналіз сучасних теоретичних підходів до управління персоналом у публічному секторі, а також методи узагальнення, систематизації та моделювання. У дослідженні проаналізовано й систематизовано сучасні кількісні методи вимірювання людського капіталу.
Результати. У роботі здійснено ретроспективний аналіз еволюції методологічних підходів до трактування категорії «людський капітал» у наукових школах державного управління. Розкрито можливості застосування системного підходу до дослідження людського капіталу у сфері державного управління. На основі отриманих результатів запропоновано адаптивну модель оцінювання людського капіталу державних службовців, що враховує специфіку формування суспільної вартості (Public Value) в системі публічного управління. Запропонований підхід дозволяє розширити методологію дослідження людського капіталу у сфері публічного адміністрування та створює підґрунтя для переходу від традиційного адміністративно-облікового підходу до стратегічного управління кадровим потенціалом державної служби.
Перспективи. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розроблення індикаторів вимірювання суспільної вартості діяльності державних службовців.
Посилання
Нижник Н. Р., Машков О. А. Системний підхід в організації державного управління. Київ : Вид-во УАДУ, 1998. 160 с.
Shkoda T. Methodology in the Modern Theory of Human Capital and Strategic Management of Human Capital. Education of Economists and Managers. 2021. Vol. 59, № 1. DOI: https://doi.org/10.33119/EEIM.2021.59.8
Transformation of the Personnel Management System in the Conditions of Digitalization of HR Processes / S. Kholod et al. Studies of Applied Economics. 2021. Vol. 39, № 6. DOI: https://doi.org/10.25115/eea.v39i6.5015
Грішнова О. А. Людський розвиток : підручник. Київ : КНУ ім. Тараса Шевченка, 2022.
Стрижак О. О. Теорія людського капіталу: формування наукової концепції. Економіка розвитку. 2012. № 1 (61). С. 24–31. URL: https://www.researchgate.net/publication/348404640_Teoria_ludskogo_kapitalu_formuvanna_naukovoi_koncepcii (дата звернення: 26.03.2026).
Мойсеєнко І. П. Синергетичні принципи управління інтелектуальним капіталом. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. 2012. № 2. С. 304–312. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/1549/1/%D0%952-2012mipuik.pdf (дата звернення: 26.03.2026).
Jabłoński Ł. Ewolucja podejść do kapitału ludzkiego w naukach ekonomicznych. Gospodarka Narodowa. The Polish Journal of Economics. 2021. Vol. 306, № 2. P. 91–120. DOI: https://doi.org/10.33119/GN/134630
Болотіна В. Компетентнісний підхід в державному управлінні: становлення та еволюція. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 3 (49). С. 140–145. URL: https://www.evd-journal.org/download/2017/3(49)/pdf/19-Bolotina.pdf (дата звернення: 26.03.2026).
Лук’янихіна О. А., Лук’янихін В. О., Колесник І. В., Хамлика К. О. Стимулювання персоналу Державної служби України з питань праці до впровадження міжнародного досвіду в управлінні охороною праці. Право і безпека. 2021. Т. 80, № 1. С. 42–48. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2021.1.05
Strategic human resource management and public sector performance: context matters / E. Knies et al. The International Journal of Human Resource Management. 2018. Vol. 35, № 14. DOI: https://doi.org/10.1080/09585192.2017.1407088
Skills for a High-Performing Civil Service. OECD: вебсайт. 2017. URL: https://www.oecd.org/en/publications/skills-for-a-high-performing-civil-service_9789264280724-en.html (дата звернення: 26.03.2026).
Zolak Poljašević B., Gričnik A. M., Šarotar Žižek S. Human Resource Management in Public Administration: The Ongoing Tension Between Reform Requirements and Resistance to Change. Administrative Sciences. 2025. Vol. 15, № 3. Article 94. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci15030094
Cho W., Choi S., Choi H. Human Resources Analytics for Public Personnel Management: Concepts, Cases, and Caveats. Administrative Sciences. 2023. Vol. 13, № 2. Article 41. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci13020041
Mountasser T., Abdellatif M. (2023). Digital Transformation in Public Administration: A Systematic Literature Revie Intern. Journal of Profess. Bus. Review. 2023. Vol. 8, № 10. Article e02372. DOI: https://doi.org/10.26668/businessreview/2023.v8i10.2372
Гончарук Н., Прудиус О. Управління людськими ресурсами державної служби України в умовах діджиталізації. Аспекти публічного управління. 2022. Т. 10, № 5. С. 16–24. DOI: https://doi.org/10.15421/152231
Risk management in investing in human capital / Yu. Vlasenko et al. International Journal of Management (IJM). 2020. Vol. 11, № 2. P. 95–104. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/03f05ef7-c600-4e44-93b9-ed87ff50cfa6/content (дата звернення: 14.03.2026).
Щодо визначення індивідуальних потреб у професійному навчанні державних службовців на 2024 рік: аналітичний звіт. НАДС, 2023. URL: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/DIYALNIST/PROFF%20NAVCHANJA/ip-2024-2.pdf (дата звернення: 26.03.2026).
Johansen B., Euchner J. Navigating the VUCA World: An Interview with Bob Johansen. Research-Technology Management. 2013. Vol. 56(1). DOI: 10.5437/08956308X5601003
World Public Sector Report 2025. UN: вебсайт. 2025. URL: https://desapublications.un.org/publications/world-public-sector-report-2025 (дата звернення: 14.03.2026).
Ohemeng F. L. Human Resource Management in the Public Sector: A Process-Oriented Approach. 2nd ed. Toronto : University of Toronto Press, 2023. 320 p.
Береза Н., Козопас А. Інноваційні підходи до управління людськими ресурсами в публічному секторі: український та європейський контекст. Аспекти публічного управління. 2025. Т. 13, № 3. С. 63–70. DOI: https://doi.org/10.15421/152531
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вадим Олександрович Лук’янихін, Олена Анатоліївна Лук’янихіна, Андрій Юрійович Андрєєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook