МІЖНАРОДНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЕЛЕКТРОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ: ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

Вступ. На сучасному етапі розвитку світової економіки транспортний сектор зазнає глибоких трансформацій, зумовлених необхідністю скорочення викидів парникових газів, підвищення екологічної безпеки та впровадження інноваційних технологій. У цьому контексті розвиток електромобільного транспорту виступає одним із ключових напрямів переходу до сталих моделей мобільності. Світовий ринок електромобілів демонструє стійку тенденцію до зростання, що обумовлено технологічним прогресом, розвитком зарядної інфраструктури та посиленням екологічних стандартів. Водночас в Україні розвиток електромобільності стримується низкою факторів, серед яких недостатній рівень інфраструктурного забезпечення, обмеженість державної підтримки, висока вартість транспортних засобів та вплив воєнних і макроекономічних викликів. Недостатня комплексність досліджень зазначених процесів визначає актуальність даної роботи.

Мета. Метою дослідження є комплексний аналіз розвитку ринку електромобільного транспорту в Україні та світі, ідентифікація ключових чинників його трансформації, а також оцінка впливу інноваційних технологій на розширення масштабів використання електромобілів.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правові акти України та міжнародні регуляторні документи у сфері розвитку електромобільності; 2) наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам розвитку електротранспорту, інновацій та сталого розвитку; 3) статистичні дані щодо динаміки ринку електромобілів, звіти міжнародних організацій та аналітичні матеріали галузевих досліджень.

У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення та систематизації (для визначення сутності електромобільності та факторів її розвитку), аналізу та синтезу (для дослідження тенденцій розвитку ринку), порівняльного аналізу (для оцінки світових і національних особливостей), а також логічного узагальнення результатів (для формулювання висновків і рекомендацій).

Результати. У статті розкрито теоретико-методологічні засади розвитку електромобільного транспорту як складової сучасної транспортної системи. Уточнено економічну сутність електромобільності як інтегрованої системи, що поєднує транспортні, енергетичні та цифрові компоненти. Систематизовано основні проблеми розвитку електромобільного транспорту в Україні, зокрема недостатній розвиток зарядної інфраструктури, обмеженість державного стимулювання, високу вартість електромобілів, технологічну залежність від імпорту та вплив воєнних чинників. Обґрунтовано вплив макро- та мікроекономічних факторів на розвиток ринку електромобілів, а також визначено ключові напрями його трансформації, серед яких розвиток інфраструктури, стимулювання інновацій, інтеграція з енергетичною системою та цифровізація транспортного сектору. Запропоновано структурну модель розвитку електромобільності, реалізація якої забезпечує досягнення синергетичних ефектів, зокрема підвищення енергетичної незалежності, зниження екологічного навантаження, стимулювання інноваційного розвитку та інтеграцію України до європейського транспортного простору.

Перспективи. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на розроблення методичних підходів до оцінювання рівня розвитку електромобільності, формування системи показників її ефективності, аналіз впливу державної політики та інновацій на темпи електрифікації транспорту, а також дослідження взаємозв’язку між розвитком електромобільності, енергетичною безпекою та конкурентоспроможністю економіки.