РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Анотація

Вступ. Стрімкий розвиток цифрових технологій, пов’язаний із Четвертою промисловою революцією, суттєво трансформує економічні системи, структуру зайнятості та вимоги до професійних компетентностей працівників. Поширення таких технологій, як штучний інтелект, автоматизація, великі дані та цифрові платформи, підвищує роль людського капіталу як ключового чинника економічної конкурентоспроможності, інноваційного розвитку та довгострокового економічного зростання. У цих умовах формування та ефективне використання людського капіталу стає одним із центральних завдань сучасної економічної політики.

Мета. Метою дослідження є аналіз ролі людського капіталу у забезпеченні технологічного розвитку та економічної продуктивності в умовах Четвертої промислової революції, а також розроблення економетричної моделі оцінювання впливу людського капіталу, цифрових навичок та інноваційної активності на рівень продуктивності праці.

Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження є теорія людського капіталу, теорія ендогенного економічного зростання та концепція економіки знань. У роботі використано методи системного аналізу, порівняльного аналізу, узагальнення наукових джерел, економіко-статистичні методи та економетричне моделювання. Емпірична база дослідження сформована на основі міжнародних статистичних баз даних Світового банку, OECD, Eurostat, UNDP та інших міжнародних організацій.

Результати. У дослідженні обґрунтовано концептуальну модель розвитку людського капіталу, яка демонструє взаємозв’язок між освітою, цифровими компетенціями, інноваційною активністю та економічною продуктивністю. Проаналізовано міжнародні показники розвитку людського капіталу, зокрема Human Capital Index та Human Capital Index Plus, що відображають суттєві міжкраїнові відмінності у рівні накопичення людського капіталу. Запропоновано економетричну модель, побудовану на основі розширеної виробничої функції Кобба–Дугласа, яка дозволяє оцінити вплив людського капіталу, цифрових навичок та інвестицій у дослідження і розробки на продуктивність праці.

Перспективи. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розширення емпіричного аналізу шляхом використання панельних даних для ширшого кола країн, а також на дослідження ролі освітньої політики, інноваційної інфраструктури та інституційних факторів у формуванні людського капіталу в умовах цифрової трансформації економіки.