КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Микита Андрійович Будрейко Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця https://orcid.org/0009-0009-2843-7339

DOI:

https://doi.org/10.25313/2520-2294-2026-2-11932

Ключові слова:

охорона здоров’я, соціально-економічне забезпечення, класифікація факторів

Анотація

Вступ. Система охорони здоров’я відіграє важливу роль у формуванні людського капіталу, підтриманні соціальної стабільності та забезпеченні довгострокового економічного розвитку держави. Для України питання функціонування та модернізації системи охорони здоров’я набуває особливої значущості в умовах структурних реформ, цифрової трансформації, демографічних змін, впливу війни та необхідності післявоєнного відновлення. Сучасні дослідження охоплюють індивідуальні аспекти розвитку галузі, однак систематизовані підходи до узагальнення факторів впливу залишаються розробленими недостатньо, що ускладнює комплексне стратегічне планування та оцінювання результатів реформ.

Мета. Метою статті є виявлення ключових факторів впливу на розвиток системи охорони здоров’я, їх упорядкування та формування узагальненої класифікації з урахуванням структурного економічного рівня та умов функціонування системи в різні періоди.

Матеріали і методи. У статті використано методи аналізу й узагальнення наукових публікацій, нормативно-правових документів і аналітичних матеріалів міжнародних організацій. Застосовано підхід логічного групування факторів із подальшою їх систематизацією за рівнями впливу та часовими умовами дії. Для інтерпретації результатів використано порівняльний та системний аналіз, що дозволило визначити механізми впливу окремих факторів на функціонування галузі.

Результати. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано класифікацію факторів розвитку системи охорони здоров’я з їх поділом за макро-, мезо- й мікроекономічним рівнями, а також за часом прояву – у мирний період, у воєнний період та на етапі післявоєнного відновлення. Показано, що на загальнодержавному рівні визначальне значення мають інституційні та фінансові механізми, міжнародна співпраця, демографічні процеси та державна політика у сфері охорони здоров’я. На галузевому рівні важливими є реформи, цифровізація, організація медичної допомоги та регіональні особливості забезпечення доступності послуг. На рівні індивідуальних закладів вирішальну роль відіграють управлінські практики, кадрова політика, фінансове планування та використання інформаційних технологій. Встановлено, що внаслідок умов воєнного стану характер дії багатьох факторів змінюється, що, своєю чергою, підвищує значення адаптивності, кризового управління та логістичної стійкості, тоді як післявоєнний період характеризується зростанням ролі інвестицій, модернізації інфраструктури та інтеграції сучасних управлінських і технологічних рішень.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно зосередити на кількісному оцінюванні сили впливу окремих факторів, розробленні індикаторів їх моніторингу та створенні моделей прогнозування розвитку системи охорони здоров’я з урахуванням різних сценаріїв соціально-економічної динаміки. Перспективним також є поглиблення аналізу взаємозв’язків між факторами різних рівнів і формування методичних рекомендацій для використання запропонованої класифікації у процесі стратегічного планування та розроблення державної політики у галузі охорони здоров’я.

Посилання

Про схвалення Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2025 р. № 34-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2025-%D1%80#Text (дата звернення: 28.01.2026).

Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Веб-портал Міністерства охорони здоров'я України щодо Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. URL: https://healthstrategy2030.com.ua/ukr/strategy (дата звернення: 29.01.2026);

МОЗ України та ВООЗ обговорили стратегічні пріоритети гуманітарного реагування у 2026 році. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/moz-ukrainy-ta-vooz-obhovoryly-stratehichni-priorytety-humanitarnoho-reahuvannia-u-2026-rotsi (дата звернення: 28.01.2026).

Dale E. et al. Health Financing Reform in Ukraine: Progress and Future Directions. International Development in Focus. Washington, DC: World Bank, 2022. 111 p.

Ніколюк О.В., Бондар В.А., Цвєткова Н.Ю. Напрями удосконалення системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров'я України. Економіка харчової промисловості. 2021. Т. 13, вип. 3. С. 94-100.

Долгіх М. Проблеми формування механізмів публічного управління системою охорони здоров’я: огляд дискусійного поля. Аспекти публічного управління. 2019. Т. 7, вип. 12. С. 16-27.

Karol K. et al. The importance of good governance in hospital payment reform – A case study from Ukraine. Health Policy OPEN. 2023. Vol. 4.

Бачинська О.М., Винниченко-Кумкова Л.О. Формування системи управління якістю медичної допомоги в Україні в реаліях сьогодення. Інклюзивна економіка. 2024. № 2(04). С. 10-15.

Danyliv A. et al. Is there a place for the patient in the Ukrainian health care system? Patient payment policies and investment priorities in health care in Ukraine. Society and Economy. 2012. Vol. 34(2). P. 273-291.

Горбань Д.А. Організація охорони здоров’я України: основні принципи та моделі. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2023. №8.

Kotenko S. et al. КРІ model impact on employee motivation and competitiveness of private healthcare facilities. Health Economics and Management Review. 2021. Vol. 2(2). P. 31-42.

Кучеренко В.О. Міжнародний та вітчизняний досвід державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2025. №15.

Dolinskaya I., Besiou M., Guerrero-Garcia S. Humanitarian medical supply chain in disaster response. Journal of Humanitarian Logistics and Supply Chain Management. 2018. Vol. 8(2). P. 199-226.

Ivanov D. Nephrology Care in Ukraine: Almost 2 Years of Wartime Experience. Kidney360. 2024. Vol. 5(2). P. 266-270.

E.A.R. de Campos, C.S. ten Caten, I.C. de Paula. End-of-use and end-of-life medicines – insights from pharmaceutical care process into waste medicines management. Environmental Science and Pollution Research. 2021. Vol. 28. P. 58170-58188.

Kwilinski A. et al. Digital public services: Catalysts for healthcare efficiency. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity. 2024. Vol. 10(3).

Taleizadeh A.A., Haji-Sami E., Noori-daryan M. A robust optimization model for coordinating pharmaceutical reverse supply chains under return strategies. Annals of Operations Research. 2019. Vol. 291. P. 875-896.

Joshi S., Sharma M. Digital technologies (DT) adoption in agri-food supply chains amidst COVID-19: an approach towards food security concerns in developing countries. Journal of Global Operations and Strategic Sourcing. 2022. Vol. 15(2). P. 262-282.

Chaube S. et al. An Overview of Multi-Criteria Decision Analysis and the Applications of AHP and TOPSIS Methods. International Journal of Mathematical, Engineering and Management Sciences. 2024. Vol. 9(3). P. 581-615.

Toygar A., U. Yildirim. Examining the Effects of the Russia-Ukraine Conflict on Global Supply Chains. Handbook of Research on War Policies, Strategies, and Cyber Wars. 2023. 16 p.

Лісна А.Г., Посилкіна О.В. Удосконалення системи постачання фармацевтичної продукції в закладах охорони здоров’я на засадах цифровізації логістичних процесів. Фармацевтичний часопис. 2025. №1. С. 44-56.

Kotenko N., Bohnhardt V. Digital health projects financing: challenges and opportunities. Health Economics and Management Review. 2021. Vol. 2(1). P. 100-107.

Галущак О., Галущак М., Машлій Г. Цифровізація в Україні: еволюційні перетворення. Галицький економічний вісник. 2023. Т. 81, № 2. С. 155-163.

Danyliuk M., Dmytryshyn M., Goran T. Digitisation of Ukraine in Terms of Public Electronic Services’ Distribution. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24(7). P. 90-99.

Arafa A., Sheerah H.A., Alsalamah S. Emerging Digital Technologies in Healthcare with a Spotlight on Cybersecurity: A Narrative Review. Information. 2023. Vol. 14(12).

Haleem A. et al. Telemedicine for healthcare: Capabilities, features, barriers, and applications. Sensors International. 2021. Vol. 2.

Громцев К., Крупський О.П., Стасюк Ю.М. Управління розвитком цифрових навичок у медичній сфері як інструмент трансформації системи охорони здоров’я України. European Journal of Management Issues. 2025. №33(3). С. 159-167.

Приймак Л.В. Реформа охорони здоров’я в Україні в сучасних умовах. Філософія та управління. 2025. №3(7).

Серьогіна Н.О. Розвиток системи охорони здоров'я в Україні в умовах війни та післявоєнного відновлення. Наукові інновації та передові технології. 2025. №9(49). С. 299-311.

Воронов О.І., Попов М.П. Інструменти публічної політики щодо розвитку стратегічного потенціалу системи охорони здоров’я в період медичної реформи та воєнних викликів. Актуальні проблеми економіки. 2025. №11(293). С. 94-106.

Кужелєв М.О., Нечипоренко А.В. Фінансування охорони здоров’я в умовах глобальних викликів: український досвід. Європейський науковий журнал економічних та фінансових інновацій. 2024. №1(13). С. 85-94.

Корнілова О. Розвиток системи охорони здоров’я як передумова якісного відтворення людського капіталу. Економіка та суспільство. 2023. №48.

Kutzin J. Health financing for universal coverage and health system performance: concepts and implications for policy. Bulletin of the World Health Organization. 2013. Vol. 91(8). P. 602-611.

Стаматін Г.В. Фактори впливу на розвиток управлінського персоналу підприємств галузі охорони здоров’я у воєнний період. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». 2025. №12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-28

Як цитувати

Будрейко, М. А. (2026). КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ. Економічна парадигма, (2(106), 73–82. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2026-2-11932