ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Анотація

Вступ. Рекреаційний потенціал пропонує значну різноманітність та відкриває широку можливості для розвитку вітчизняного підприємництва у цьому напрямку. Однак, відсутність системного державницького підходу до стимулювання економічного розвитку рекреаційних територій, формування інвестиційних екологічно орієнтованих програм, вплив інституційних обмежень та інші негативні фактори значно знижують інтерес приватних компаній до цього напрямку бізнесу. Хоча рекреаційний потенціал України вирізняється територіальною диференціацію і можливостями різноспрямованого розвитку бізнесу у сфері екологічно-оздоровчого та етнографічно-культурного туризму і відпочинку. На даний час проблемними та невирішеними питаннями залишаються інфраструктурний розвиток, низька інвестиційна привабливість окремих територій, інституційне забезпечення та відсутність фінансово-економічних стимулів для малого та середнього бізнесу.

Мета. Метою дослідження є визначення ключових проблем та пріоритетних напрямків функціонування рекреаційного підприємництва в контексті впровадження політики сталого розвитку рекреаційного потенціалу нашої країни. Оскільки, зростаючий інтерес до рекреаційного підприємництва формує інвестиційну привабливість рекреаційних зон та актуалізує питання, пов'язані із інституційним забезпеченням провадження господарської діяльності на таких територіях, виходячи із об’єктивної необхідності захисту та збереження природних ресурсів.

Матеріали і методи. Дослідження базується на наукових працях вітчизняних науковців у сфері економіки та природокористування. також у ході дослідження використано офіційно оприлюдненні статистичні матеріали державних органів та аналітично інформаційні зведення моніторингових компаній. Під час проведення дослідження було використано комплекс наукових та спеціальних методів, зокрема: аналізу і синтезу для визначення основних засади та ключових проблеми забезпечення розвитку функціонування рекреаційного підприємництва; теоретичного узагальнення та групування для оцінки динаміки фінансової спроможності громад щодо забезпечення розвитку рекреаційних територій; логічного узагальнення для формування висновків, пропозицій та визначення напрямків подальших досліджень.

Результати. В ході проведення дослідження наголошено, що сучасні підходи до розвитку рекреаційного підприємництва формуються під впливом сучасних політико-економічних умов та трансформаційних процесів, які відбуваються у свідомості населення та потреби держави. Визначено, що рекреаційний потенціал пропонує значну різноманітність та відкриває широку можливості для розвитку вітчизняного підприємництва. Доведено, що відсутність системного підходу до стимулювання економічного розвитку рекреаційних територій знижують інтерес компаній до цього напрямку бізнесу. Наголошено на необхідності переорієнтації економіки окремих регіонів із промислових до екологічно спрямованих, виходячи із його природно-ресурсного потенціалу. Визначено, що перепонами у розвитку рекреаційних територій виступають слабо розвинута інфраструктура, недосконалість законодавства, а також низький рівень взаємодії органів місцевої та центральної влади.

Перспективи. В подальших дослідженнях варто звернути увагу, що соціальне значення рекреаційного підприємництва та його розвиток як цілісної систему партнерських взаємовідносин місцевих громад, органів місцевої та державної влади, природозахисних, міжнародних та вітчизняних громадських організацій. Так, як зростаючий інтерес до рекреаційного бізнесу певною мірою сприяє формуванню нових економічних підходів до його розвитку у окремих регіонах, наведені недоліки та невирішені питання інституційного забезпечення знижують ефективність політики сталого розвитку у рекреаційній сфері.