НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО САМООЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧА ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ «ІНСПЕКТОР З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ»

Анотація

Вступ. Розвиток Національної системи кваліфікацій України та можливостей присвоєння і підтвердження професійних кваліфікацій зумовлює потребу в методичному інструментарії попереднього визначення здобувачем рівня сформованості професійних компетентностей і готовності до кваліфікаційного оцінювання. Особливої актуальності це набуває для професійної кваліфікації «Інспектор з військового обліку», вимоги до якої визначено відповідним професійним стандартом.

Мета. Розроблення науково-методичного підходу до самооцінювання професійних компетентностей здобувача професійної кваліфікації «Інспектор з військового обліку» для визначення рівня його готовності до проходження кваліфікаційного оцінювання.

Матеріали і методи. Теоретико-методичну основу дослідження становили компетентнісний підхід, ISO 10015:2019, європейські підходи до валідації результатів навчання та наукові праці з оцінювання і самооцінювання професійних компетентностей. Застосовано методи системного, порівняльного і структурно-функціонального аналізу, операціоналізації, шкалювання, агрегування та нормування. Розрахункову застосовність підходу перевірено на прикладі трудової функції К «Цифровізація та автоматизація робочих процесів».

Результати. Розроблено науково-методичний підхід, що передбачає декомпозицію вимог професійного стандарту до рівня індикаторів, застосування п'ятирівневої шкали 0–4 бали, співвіднесення результатів із доказами професійної компетентності та їх послідовне агрегування за схемою «індикатор → професійна компетентність → трудова функція → інтегральний показник професійної готовності». Особливістю підходу є поєднання агрегованого кількісного результату з контролем критичних компетентнісних дефіцитів. Розрахункова перевірка на прикладі трудової функції К показала, що за узагальненого показника 76,56 % може бути виявлено критичний компетентнісний дефіцит за окремим індикатором К4.2, що підтверджує необхідність урахування критичних індикаторів під час визначення професійної готовності.

Практичне значення. Запропонований підхід може бути використаний для розроблення карт самооцінювання та індивідуального профілю професійної готовності здобувача.

Перспективи. Запропоновані індикатори, їх віднесення до критичних і порогові значення мають методичний характер та потребують подальшої експертної верифікації й практичної апробації.