СКЛАДОВІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ НА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Анотація

Вступ. Сучасний вектор розвитку будівельного сектору України вимагає від підприємств кардинального переосмислення підходів до використання паливно-енергетичних ресурсів та переходу до предиктивних моделей екологічноорієнтованого менеджменту. Інструментом такої трансформації виступає організаційний механізм, який безпосередньо приводить у дію всі елементи системи управління, забезпечуючи їх узгоджену взаємодію у часі та просторі для досягнення цільових орієнтирів. Однак, попри значний науковий доробок, питання формування організаційного механізму та взаємодії його елементів у стратегії управління енергозбереженням будівельних підприємств залишаються недостатньо вивченими.

Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування та декомпозиція складових організаційного механізму реалізації стратегії управління енергозбереженням на будівельних підприємствах, а також формалізація його процесного та економіко-мотиваційного контурів для підвищення гнучкості й ефективності менеджменту в умовах глобальної турбулентності.

Матеріали і методи. У процесі дослідження застосовано методи теоретичного обґрунтування та декомпозиції — для виокремлення й структурування складових організаційного механізму; методи систематизації — для побудови функціональної декомпозиції підсистем (табл. 1) та матриці реалізації процесного контуру управління енергозбереженням за етапами проєкту (табл. 2); метод формалізації — для розкриття його процесного та економіко-мотиваційного контурів; метод математичного моделювання — для побудови моделі формування преміального фонду заохочення за екологічно-енергетичні результати (формула 1).

Результати. Зазначено, що головна науково-практична задача функціонування організаційного механізму реалізації стратегії управління енергозбереженням на будівельних підприємствах полягає у мінімізації питомих витрат енергоресурсів на кожному етапі життєвого циклу об'єкта будівництва, підвищенні екологічної безпеки виробничих процесів та забезпеченні довгострокових конкурентних переваг підприємства в умовах високої геоекономічної турбулентності. Відзначено, що функціональна життєздатність розробленого організаційного механізму забезпечується через його процесну складову — чітко регламентовану послідовність етапів прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері енергозбереження. Специфіка будівельного виробництва, яка полягає у переході від об'єкта до об'єкта та динамічній зміні технологічних процесів (земляні роботи, зведення каркаса, внутрішнє оздоблення), вимагає, щоб процесний контур механізму мав циклічний та предиктивний характер. Встановлено, що надійною основою для довгострокової реалізації стратегії енергозбереження є формування внутрішнього економіко-мотиваційного середовища. Воно має трансформувати зовнішні стратегічні цілі підприємства у внутрішні стимули для кожного працівника. Економіко-мотиваційний інструментарій забезпечує внутрішню енергію руху всього організаційного механізму. Зроблено висновок, що організаційний механізм реалізації стратегії управління енергозбереженням є динамічним інструментом, який трансформує теоретичні орієнтири енергоефективності у повсякденну виробничу практику будівельного підприємства.

Перспективи. Перспективою подальших досліджень є розробка та наукове обґрунтування методичного підходу до оцінювання результативності стратегічного управління енергозбереженням на будівельних підприємствах. Це дозволить сформувати чіткий аналітичний інструментарій для вимірювання фактичного ефекту від впровадження розробленого організаційного механізму та оцінки його впливу на зниження собівартості будівельно-монтажних робіт.