ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ РОЗРАХУНКУ ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

Анотація

У статті досліджено фінансово-економічний інструментарій публічного управління сферою культури в Україні та з'ясовано, що він тривалий час залишається застарілим та недостатньо ефективним, що призводить до системного недофінансування галузі, деградації культурної інфраструктури та відтоку кваліфікованих кадрів. Актуальність теми посилюється ухваленням Стратегії розвитку культури до 2030 р. та низки законодавчих ініціатив 2025–2026 рр., спрямованих на реформування системи фінансового забезпечення.

Мета статті – аналіз сучасних викликів функціонування фінансово-економічних механізмів публічного управління сферою культури та розробка інструментарію цільового багатоканального фінансування.

Матеріали і методи. Джерельною базою дослідження стали нормативно-правові акти України (Бюджетний кодекс, проєкти законів № 14276, № 1234, Стратегія розвитку культури до 2030 р.), статистичні дані Державної казначейської служби, аналітичні матеріали Українського культурного фонду та програми ЄС «Креативна Європа», наукові праці вітчизняних та іноземних фахівців. Методологічна основа базується на системному аналізі, синтезі, компаративному аналізі, статистичному та логічному узагальненні.

Результати. Ідентифіковано ключові проблеми (системний дефіцит фінансування – частка видатків зведеного бюджету не перевищує 1,5–2 %, домінування кошторисного утримання установ, неефективність програмно-цільового підходу, низький рівень меценатства та ППП, значні територіальні диспропорції). Запропоновано комплексний інструментарій цільового багатоканального фінансування, що включає: формулу розрахунку загального обсягу фінансування, покроковий алгоритм розподілу коштів на рівні громади/регіону; систему з шести ключових показників ефективності (KPI) для моніторингу результативності; умовний приклад розрахунку для сільської громади.

Перспективи. подальші наукові студії доцільно зосередити на створенні методології розрахунку вартості базових культурних послуг та нормативів H_i, аналізі ефективності компенсаційного механізму для меценатів (законопроєкт № 14276), адаптації європейських моделей публічно-приватного партнерства, дослідженні можливостей впровадження культурних ваучерів та формуванні інтегрованої системи KPI для бюджетних програм.