ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ АСПЕКТІВ ЛІДЕРСТВА У ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ

Анотація

Вступ. У статті досліджено гендерні аспекти лідерства як інституційний чинник ефективності публічного управління, акцентуючи увагу на тому, що формальна присутність жінок у системі державної служби не трансформується автоматично у рівний доступ до стратегічних управлінських позицій, що формує асиметрії у процесах прийняття рішень.

Метою дослідження є виявлення механізмів впливу гендерних аспектів лідерства у державних органах та органах місцевого самоврядування на ефективність управління, а також обґрунтування умов, за яких цей вплив набуває прикладного значення.

Матеріали і методи. Методологічну основу становлять системний і інституційний підходи, методи порівняльного аналізу, узагальнення та інтерпретації емпіричних даних, а також аналіз міжнародних і національних статистичних джерел, кейсів публічного управління і результатів метааналітичних досліджень.

Результати. Обґрунтовано, що визначальним фактором ефективності публічного управління є не рівень формальної гендерної представленості, а конфігурація доступу до управлінського ядра: зафіксовано, що за умов кількісної домінації жінок у державній службі (118 285 із 156 276 осіб у 2024 р.) їхня частка у вищій категорії посад становить лише 30,4 %, що формує інституційну асиметрію впливу . Встановлено, що така диспропорція призводить до звуження аналітичної рамки прийняття рішень, збереження «сліпих зон» у політиці та обмеження адаптивності управлінських систем. Доведено, що позитивний ефект гендерних аспектів лідерства є умовно-детермінованим і проявляється через три ключові канали: ресурсний – підвищення фіскальної спроможності, інституційно-організаційний – зростання здатності до залучення фінансування, доброчеснісний – зниження корупційних ризиків, особливо на початкових етапах зміни управлінських еліт.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення інтегрованих моделей оцінювання впливу гендерно структурованого лідерства на результативність публічного управління, а також на емпіричну верифікацію взаємодії гендерних факторів із якістю бюрократії, цифровізацією та механізмами публічної підзвітності.