ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРЕШКОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В ІНСТИТУЦІЙНОМУ, ЕКОНОМІЧНОМУ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРАХ

Анотація

Вступ. В умовах трансформації національної економіки та обмеженості бюджетних ресурсів, пошук ефективних моделей фінансування та управління медичною галуззю стає стратегічним пріоритетом. Публічно-приватне партнерство виступає дієвим інструментом залучення інвестицій та інноваційних технологій, проте його реалізація в Україні стикається з низкою комплексних бар'єрів. Постає гостра необхідність систематизації перешкод, що заважають повноцінному функціонуванню цієї моделі, через призму інституційного середовища, економічних чинників та соціально-політичного контексту.

Мета. Метою даної роботи є ідентифікація та системний аналіз ключових економічних, інституційних та соціально-політичних перешкод на шляху реалізації проєктів публічно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я України в умовах дії нового законодавства та розробка рекомендацій щодо їх подолання.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) чинна нормативно-правова база України, що регулює питання ППП та реформування системи охорони здоров’я; 2) наукові праці фахівців у галузі державного управління, економіки та медицини щодо досвіду впровадження спільних інвестиційних проектів.

У процесі дослідження використано наступні наукові методи: теоретичного узагальнення та порівняльного аналізу (для виокремлення специфіки ППП у медичній сфері); системного підходу та структурно-функціонального аналізу (для диференціації перешкод за трьома вимірами); логічного узагальнення (для формування пропозицій щодо вдосконалення державної політики).

Результати. У науковій статті здійснено аналіз нормативно-правової бази, з акцентом на зміни у Законі України «Про публічно-приватне партнерство».

Ідентифіковано та систематизовано три групи ключових перешкод: економічні – відсутність інвестиційної складової в тарифах Національної служби здоров’я України, високі валютні ризики та неможливість реалізації моделі «плата за доступність» через однорічний цикл бюджетного планування; інституційні – дефіцит адміністративної спроможності громад у підготовці складних інфраструктурних проєктів та корупційні ризики на етапі тендерних процедур; соціально-політичні – опір медичної спільноти через страх оптимізації та приватизації лікарень.

Особливу увагу приділено порівняльному аналізу міжнародного досвіду: розглянуто фіскальні ризики моделі у Туреччині та проблеми короткострокового контрактування у Польщі.

За результатами дослідження розроблено рекомендації щодо необхідності внесення змін до Бюджетного кодексу для гарантування довгострокових зобов'язань, створення спеціалізованого підрозділу підтримки ППП та впровадження інструментів змішаного фінансування за участі міжнародних донорів.

Перспективи. У подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на розробці конкретного порядку інтеграції механізму «плати за доступність» у середньострокове бюджетне планування, а також на методиці розрахунку інвестиційної надбавки до тарифів Програми медичних гарантій. Окремого вивчення потребує створення типових алгоритмів оцінки спроможності територіальних громад до управління ППП-проєктами. Це надасть змогу покращити нормативно-правове та організаційне забезпечення модернізації медичної інфраструктури, забезпечивши баланс інтересів держави, приватного інвестора та пацієнта.