МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Вступ. У багатьох країнах світу соціальні підприємства стали вагомим механізмом подолання безробіття, соціальної ізоляції, бідності та екологічних проблем. Для України питання розвитку соціального підприємництва набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану, масштабних демографічних змін та зростання потреб у соціальній підтримці різних категорій громадян.

Мета. Метою статті є дослідження міжнародного досвіду розвитку соціального підприємництва та визначення перспектив його імплементації в Україні.

Матеріали і методи. У процесі дослідження використано такі методи дослідження: аналізу та синтезу – для узагальнення теоретичних підходів до визначення сутності соціального підприємництва; порівняльного аналізу – у дослідженні моделей соціального підприємництва в зарубіжних країнах та визначенні можливостей їх адаптації до українських умов; узагальнення – застосовано для формування висновків щодо перспектив використання міжнародних практик в Україні. Використання інституційного підходу дозволило систематизувати вплив нормативних, організаційних та фінансових методів державного регулювання на розвиток соціального підприємництва.

Результати. Вивчення міжнародного досвіду організації соціального підприємництва дозволило обґрунтувати його значення для успішної реалізації державної політики зайнятості, соціальної інклюзії вразливих груп громадян.

Дослідження показало, що у країнах Європи значна увага приділяється формуванню нормативно-правової бази та створенню механізмів підтримки соціальних підприємств: податкові стимули, грантове фінансування, пільгове кредитування, програми підтримки соціальних інновацій. Встановлено, що найбільш ефективними інструментами підтримки соціального підприємництва є: співпраця між органами влади та громадським сектором, доступ до фінансових ресурсів, освітні програми та масштабування соціальних інновацій. Важливим фактором успішності є також інституційне закріплення статусу соціального підприємства та визначення критеріїв його діяльності. Рекомендації спрямовані на подолання перешкод, що стримують розвиток соціального підприємництва: недостатність нормативно-правової визначеності, обмеження доступу до фінансових ресурсів, недостатність міжсекторальної взаємодії.

Перспективи. Актуальними напрямами подальших досліджень є оцінювання ефективності моделей державної підтримки соціальних підприємств та впливу соціального підприємництва на розвиток місцевих економік.