ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Анотація

Вступ. Сучасне українське суспільство стикається зі значним поширенням домашнього насильства, яке особливо загострилося в умовах воєнного стану. Поблажливе ставлення суспільства, слабкий захист жертв, низька криміналізація та недостатня взаємодія державних і громадських інституцій призводять до зростання кількості постраждалих. Актуальність дослідження зумовлена стрімким збільшенням звернень до правоохоронних органів на тлі низького рівня відкриття кримінальних проваджень, а також впливом посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців.

Мета. Метою статті є комплексний аналіз проблем і перспектив взаємодії громадських організацій і правоохоронних органів у сфері протидії домашньому насильству та розробка стратегічних рекомендацій щодо її вдосконалення з урахуванням міжнародного досвіду та воєнних реалій.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали нормативно-правові акти України (Конституція, Кримінальний кодекс, Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Стамбульська конвенція), офіційна статистика МВС, Національної поліції та Офісу Генпрокурора, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів. Використано методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, статистичного аналізу та моделювання.

Результати. Проаналізовано суперечливу динаміку домашнього насильства в Україні: значне зростання звернень при зменшенні кількості кримінальних проваджень. Виявлено ключові проблеми взаємодії (фрагментарність координації, слабкий інформаційний обмін, недостатня інфраструктура, регіональні диспропорції, низька довіра). Досліджено успішні міжнародні практики США, Канади, Польщі та Німеччини. Запропоновано комплекс заходів: запровадження спеціалізованих координаторів у поліції, цифровізацію міжвідомчої взаємодії, розширення мережі притулків, регулярні міжсекторальні тренінги та моніторинг з KPI.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно присвятити емпіричній оцінці ефективності запропонованих механізмів, розробці регіональних моделей протидії насильству в умовах війни та впливу цифрових інструментів на захист постраждалих.