КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ПРАВОСУДДЯ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Анотація

Вступ. В умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту перед конституційним правом постає питання: де проходить межа між технологічною допомогою суду та небезпекою делегування правосуддя алгоритму? Штучний інтелект все активніше проникає у сферу правосуддя. Алгоритми допомагають юристам швидко опрацьовувати великі обсяги документів - це зручно та економить час. Контекстний пошук у базі даних Єдиного державного реєстру судових рішень за критерієм частоти згадування термінів «штучний інтелект» та «chat GPT» у судових рішеннях показав, що: за ключовим словосполученням «штучний інтелект» знайдено 949 судових документів; безпосередньо технологія «chat GPT» фігурує у 8 рішеннях. Майже тисяча згадок ШІ свідчить про сталу практику оперування цими поняттями. Постає необхідність визначення перспектив трансформації інституційного дизайну судової влади з метою позитивного впливу на верховенство права.

Мета. Метою дослідження є комплексне дослідження впливу конституційних принципів здійснення правосуддя на визначення меж допустимого використання систем штучного інтелекту у судовій діяльності, а також обґрунтування необхідності збереження людиноцентричного характеру правосуддя в умовах цифрової трансформації судової влади.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правове забезпечення щодо регулювання використання штучного інтелекту під час здійснення правосуддя; 2) праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що провадять свої науково-практичні дослідження щодо конституційних принципів  правосуддя та аналізу, зокрема щодо регулювання використання штучного інтелекту під час здійснення правосуддя. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових та спеціальних юридичних методів, обраних відповідно до його мети та завдань. Завдяки діалектичному методу розглянуто трансформацію конституційних засад судочинства під впливом технологічного поступу. Формально-юридичний метод дозволив проаналізувати нормативний зміст конституційних принципів правосуддя та деонтологічних норм. Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення вітчизняних підходів із актами правової системи ЄС та рекомендаціями міжнародних інституцій (ОЕСР, ЮНЕСКО, CEPEJ). За допомогою методу правового моделювання обґрунтовано перспективні напрями модернізації етичних кодексів правників у цифрову епоху.

Результати. Формування конституційно-правового підходу, спрямованого на забезпечення балансу між технологічною ефективністю судочинства та збереженням людського виміру правосуддя. Досліджено виклики та потенційні можливості цифровізації судочинства, що виникають у результаті взаємодії технологічних інновацій та конституційних принципів правосуддя. Обговорено, як вимоги статті 129 Конституції України, через практичне правозастосування та прецедентну практику Верховного Суду, формують правові запобіжники проти алгоритмічних ризиків, сприяючи захисту прав і свобод у цифрову епоху.  Крім того, проаналізовано проблеми і виклики, які виникають, коли технологічні моделі функціонують за принципом «чорної скриньки» або використовуються без належного людського контролю.

Перспективи. У подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на нормативному регулюванні меж використання штучного інтелекту в судах, імплементації європейського AI Act та оновленні кодексів етики для адвокатів і прокурорів. Це надасть змогу покращити захист конституційних засад судочинства, забезпечити належну правову процедуру та зберегти обов'язковий фаховий контроль людини над алгоритмами в цифрову епоху.