ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ БЕРБОУТ-ЧАРТЕРУ ТА ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТОРІН ЗА ЦИМ ДОГОВОРОМ В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. Договір бербоут-чартеру в Україні врегульовано лише фрагментарно: попри наявність окремих положень КТМУ, закон не містить цілісної моделі правового становища сторін, розподілу ризиків та відповідальності у відносинах користування судном без екіпажу. На практиці це зумовлює значну роль договірного регулювання і міжнародних стандартизованих проформ, насамперед BARECON 2001 та BARECON 2017, які фактично компенсують прогалини національного законодавства.

Мета. Визначити правову природу договору бербоут-чартеру, з’ясувати особливості національного регулювання відповідальності сторін за цим договором та обґрунтувати напрями вдосконалення положень КТМУ з урахуванням міжнародної договірної практики.

Матеріали і методи. Нормативною базою дослідження є положення Кодексу торговельного мореплавства України, що регулюють фрахтування судна на певний час і окремі аспекти бербоут-чартеру, а також положення проформи BARECON 2017 щодо розподілу ризиків і відповідальності сторін. Теоретичну основу становлять праці українських та іноземних науковців, присвячені правовій природі бербоут- і дімайз-чартеру, а також релевантна судова практика. Застосовано формально-юридичний, системний та порівняльно-правовий методи.

Результати. Обґрунтовано, що договір бербоут-чартеру за своєю правовою природою є найбільш наближеним до договору оренди морського судна, оскільки передбачає передачу фрахтувальнику повного фактичного володіння і контролю над судном без екіпажу. Показано, що чинне регулювання КТМУ не забезпечує належної визначеності у питаннях відповідальності сторін, а застосування загальних підходів, сформульованих для інших видів фрахтування, не враховує специфіки бербоут-чартеру. Доведено, що модель відповідальності, за якої фрахтувальник відповідає переважно за наявності доведеної вини, не повною мірою забезпечує баланс інтересів сторін, зважаючи на повний контроль фрахтувальника над судном і екіпажем. Аргументовано доцільність внесення до КТМУ спеціальних положень про відповідальність сторін за бербоут-чартером, зокрема щодо відповідальності фрахтувальника за збитки, завдані судну, та за дії екіпажу в період користування судном.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вироблення комплексної моделі законодавчого регулювання бербоут-чартеру в Україні, узгодженої з міжнародними проформами, судовою практикою та потребою належного захисту інтересів судновласника і фрахтувальника.