УДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

Автор(и)

  • Віктор Сергійович Денисенко Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-3476-6747
  • Вікторія Олександрівна Денисенко Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-1029-1871
  • Вікторія Вікторівна Опалько Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-0803-4040
  • Владислав Олександрович Мельник Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0009-0002-2752-9476

DOI:

https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-5-74

Ключові слова:

інвестиційний клімат, міжнародний бізнес, прямі іноземні інвестиції, інвестиційна привабливість, моделювання, прогнозування, інвестиційна політика, воєнні ризики, післявоєнне відновлення, економічний розвиток

Анотація

Вступ. В умовах глобалізації світової економіки та посилення конкуренції за міжнародні інвестиційні ресурси формування сприятливого інвестиційного клімату набуває стратегічного значення для розвитку міжнародного бізнесу. Для України ця проблема є особливо актуальною в умовах воєнних викликів, необхідності післявоєнного відновлення економіки та залучення значних обсягів іноземного капіталу. Незважаючи на окремі позитивні тенденції макроекономічної стабілізації, інвестиційна активність залишається стриманою через високий рівень безпекових ризиків, інституційні обмеження та невизначеність економічних перспектив. За таких умов особливого значення набувають сучасні підходи до оцінювання, моделювання та прогнозування інвестиційного клімату, які дозволяють враховувати складний вплив економічних, інституційних і геополітичних факторів та підвищувати обґрунтованість управлінських рішень у сфері інвестиційної політики.

Мета. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад формування інвестиційного клімату України, оцінювання його сучасного стану та визначення перспективних напрямів удосконалення інвестиційного середовища як чинника розвитку міжнародного бізнесу з урахуванням можливостей використання сучасних інструментів моделювання та прогнозування інвестиційних процесів.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) офіційні статистичні дані щодо показників інвестиційного клімату України у 2021–2024 рр.; 2) наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблематики інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості, міжнародного бізнесу та економічного прогнозування; 3) аналітичні матеріали міжнародних організацій, державних установ і бізнес-асоціацій щодо інвестиційної діяльності та післявоєнного відновлення економіки України. У процесі дослідження використано такі наукові методи: системного аналізу (при дослідженні взаємозв’язків між факторами формування інвестиційного клімату та розвитком міжнародного бізнесу); аналізу та синтезу (при узагальненні наукових підходів до оцінювання інвестиційної привабливості); статистичного аналізу (при оцінюванні динаміки основних індикаторів інвестиційного клімату України); порівняльного аналізу (при дослідженні тенденцій розвитку інвестиційного середовища та міжнародного досвіду); графічного моделювання (при побудові концептуальної моделі формування інвестиційного клімату та систематизації напрямів його поліпшення); теоретичного узагальнення (при обґрунтуванні перспектив використання інструментів економічного моделювання та прогнозування інвестиційних процесів).

Результати. У статті узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності інвестиційного клімату та обґрунтовано його роль у розвитку міжнародного бізнесу. Проведено аналіз динаміки ключових показників інвестиційного клімату України у 2021–2024 рр., що дозволило виявити вплив воєнно-економічних ризиків на інвестиційну активність та встановити наявність дисбалансу між макроекономічною стабілізацією і темпами відновлення інвестиційної привабливості. Розроблено концептуальну модель формування інвестиційного клімату України, яка систематизує фактори впливу на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях. Систематизовано основні напрями поліпшення інвестиційного середовища та узагальнено міжнародний досвід використання економіко-математичних моделей, сценарного аналізу, композитних індексів і цифрових аналітичних платформ для оцінювання та прогнозування інвестиційних процесів. Обґрунтовано доцільність ширшого впровадження в Україні сучасних інструментів моделювання та прогнозування як основи формування проактивної державної інвестиційної політики.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інтегрованих моделей оцінювання та прогнозування інвестиційного клімату України з урахуванням економічних, інституційних і безпекових факторів. Особливий науковий інтерес становить формування композитних індексів інвестиційної привабливості, застосування сценарного аналізу, методів штучного інтелекту та Big Data-аналітики для прогнозування інвестиційної активності, а також оцінювання впливу міжнародної фінансової підтримки та програм страхування воєнних ризиків на розвиток міжнародного бізнесу в умовах післявоєнної реконструкції економіки України.

Посилання

Dunning J. H. Multinational Enterprises and the Global Economy. 2nd ed. Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 2008. 920 p.

Buckley P. J., Casson M. C. The Future of the Multinational Enterprise. London : Palgrave Macmillan, 2009. 320 p.

Porter M. E. The Competitive Advantage of Nations. New York : Free Press, 1990. 896 p.

Krugman P., Obstfeld M., Melitz M. International Economics: Theory and Policy. 11th ed. New York : Pearson, 2018. 784 p.

Stiglitz J. E. Globalization and Its Discontents Revisited: Anti-Globalization in the Era of Trump. New York : W. W. Norton & Company, 2018. 448 p.

Пересада А. А. Інвестування : навчальний посібник. Київ : КНЕУ, 2018. 408 с.

Петько С. М. Ринок інвестицій та специфіка його функціонування в Україні. Research and Innovation : collection of scientific articles. New York, USA, 2020. New York : Yunona Publishing, 2020. P. 10–13.

Геєць В. М. Економіка України: ключові проблеми і перспективи. Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 7–22. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2016.01.007

Amosha O., Cherevatskyi D., Amosha O., Kvilynskyi O., Ukraine infrasructure post-war recovery. Journal of European Economy. 2024. № 1(88). P. 168–184. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2024.01.168

Подвисоцький Ю. А. Аналіз іноземних довгострокових позик та їх вплив на економіку України в умовах світової фінансової кризи. Наукові записки НаУКМА. 2009. Т.94: Економічні науки. С. 79–82. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/4020 (дата звернення: 18.04.2026).

Демченко Г. Аналіз інноваційної активності промисловості України в умовах інтенсивного розвитку світової економіки. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Економічні науки. 2016. № 4 (101). С. 98–104. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/2505 (дата звернення: 18.04.2026).

Марцин В. С. Заходи щодо покращення інвестиційної привабливості регіону в умовах виходу з кризи. Регіональна економіка. 2010. № 4. С. 46–55. URL: https://re.gov.ua/re201004/re201004_046_MartsynVS.pdf (дата звернення: 120.04.2026).

Легкоступ І., Саїнчук Н. Сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні: вітчизняний та міжнародний аспекти. Економіка та суспільство. 2022. № 46. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-56

Музиченко А. С. Структурно-інвестиційна політика держави. Проблеми формування ринкової економіки : міжвід. наук. зб. 2002. Вип. 10. С. 13–24.

Ukraine: Article IV Consultation / World Economic Outlook (WEO) and EFF Programme Reports. Washington, D.C. : IMF, 2024–2025. URL: https://www.imf.org/en/Countries/UKR (дата звернення: 20.04.2026).

Investment Attractiveness Index of Ukraine 2021–2024. Київ : Європейська Бізнес Асоціація, 2024. URL: https://eba.com.ua/invest-index/ (дата звернення: 20.04.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Денисенко, В. С., Денисенко, В. О., Опалько, В. В., & Мельник, В. О. (2026). УДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ. Економічна парадигма, (5(109), 617–626. https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-5-74