УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД У КОНТЕКСТІ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ БІЗНЕС-ЕКОСИСТЕМ

Анотація

Вступ. В умовах воєнного стану конкурентоспроможність малого бізнесу набуває нового змісту, оскільки здатність підприємств зберігати ринкові позиції залежить не лише від цінових переваг, а й від стійкості, адаптивності, доступу до ресурсів та включеності у ширші бізнес-екосистеми. Особливої актуальності ця проблема набуває для аграрного сектору, де діяльність малих підприємств безпосередньо пов’язана з логістикою, фінансуванням, кадровим забезпеченням, цифровими рішеннями, місцевими громадами та інституційною підтримкою.

Мета. Метою дослідження є обґрунтування екосистемного підходу до управління конкурентоспроможністю малого бізнесу в умовах воєнного стану та визначення його значення для забезпечення стійкого розвитку аграрних бізнес-екосистем.

Матеріали і методи. Дослідження проведено із застосуванням системного, структурно-функціонального та порівняльного аналізу, методів узагальнення, абстрагування й синтезу наукових підходів до вивчення конкурентоспроможності, стійкості підприємств, динамічних здатностей і бізнес-екосистем. Інформаційною основою дослідження стали сучасні наукові праці, офіційні аналітичні матеріали, нормативно-правові акти та результати бізнес-опитувань, що відображають умови функціонування малого бізнесу під час воєнного стану.

Результати. У статті визначено, що конкурентоспроможність малого бізнесу в умовах воєнного стану є багатовимірною характеристикою, яка поєднує здатність підприємства підтримувати операційну безперервність, адаптувати бізнес-модель, зберігати доступ до ресурсів і формувати потенціал для подальшого розвитку. Обґрунтовано, що у воєнній економіці на конкурентні позиції малих підприємств впливають не лише продуктивність, інноваційність і цінова політика, а й безперервність логістики та енергопостачання, доступ до фінансування, наявність трудових ресурсів, цифрова зрілість, якість інституційного середовища та рівень включеності у мережі створення доданої вартості.

Особливу увагу приділено аграрним бізнес-екосистемам, у межах яких малі підприємства взаємодіють із виробниками, переробниками, логістичними операторами, фінансовими інституціями, дорадчими службами, цифровими платформами та місцевими громадами. Запропоновано концептуальну модель оцінювання конкурентоспроможності малого бізнесу, що охоплює такі складові: стійкість, цифровізація, фінансова спроможність, людський капітал, логістично-енергетична безперервність, інституційна якість та екосистемна включеність. Такий підхід дає змогу розглядати мале підприємство не ізольовано, а як елемент взаємозалежної системи, здатної генерувати економічну, соціальну та екологічну цінність.

Перспективи. Подальший розвиток екосистемного підходу до управління конкурентоспроможністю малого бізнесу доцільно спрямувати на поглиблення методики інтегрального оцінювання, уточнення вагових коефіцієнтів окремих складових і адаптацію моделі до різних типів аграрних бізнес-екосистем. Практичне значення дослідження полягає у визначенні управлінських пріоритетів для малих підприємств і напрямів підтримки з боку держави, громад та партнерів розвитку, зокрема щодо доступного фінансування, цифрової трансформації, збереження людського капіталу, розвитку кооперації у ланцюгах доданої вартості та підвищення стійкості аграрного бізнесу в умовах війни й повоєнного відновлення.