УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЙОГО ПРАКТИК

Анотація

Вступ. У статті досліджено управління інноваційним розвитком готельного бізнесу в умовах цифрової трансформації, зміни споживчих очікувань, відновлення туризму та кризових викликів українського ринку. Актуальність теми зумовлена тим, що інновації стають необхідною умовою підвищення якості сервісу, ефективності бізнес-процесів, конкурентоспроможності та стійкості готельних підприємств, особливо в умовах воєнних ризиків, нестабільного попиту, кадрових втрат і енергетичних обмежень. Мета. Метою статті є дослідження теоретико-практичних засад управління інноваційним розвитком підприємств готельного бізнесу та обґрунтування напрямів адаптації світового досвіду до умов життєдіяльності готельного бізнесу України на основі порівняльного аналізу міжнародних і вітчизняних практик.

 Матеріали і методи. У дослідженні використано системний підхід, методи аналізу й синтезу, порівняльного аналізу, контент-аналізу та узагальнення. Вони дали змогу розглянути інноваційний розвиток як цілісний управлінський процес, зіставити практики світових і українських готелів, опрацювати наукові, статистичні, галузеві та аналітичні джерела, а також сформувати рекомендації щодо адаптивного впровадження інновацій. Результати. Обґрунтовано, що інновації у сфері гостинності охоплюють не лише цифрові технології, а й сервісні, організаційні, маркетингові, екологічні, кадрові та безпекові рішення. Визначено, що світові готельні мережі переважно орієнтуються на цифрові екосистеми, персоналізацію клієнтського досвіду, мобільну реєстрацію, цифрові ключі, CRM-системи, штучний інтелект, автоматизоване управління доходами, програми лояльності та сталі практики. Українські готелі, натомість, функціонують в умовах обмежених ресурсів і підвищених ризиків, тому їхніми пріоритетами є безпека гостей, енергонезалежність, резервний інтернет, гнучке ціноутворення, онлайн-продажі, адаптація до внутрішнього попиту та операційна стійкість. Доведено, що пряме перенесення світового досвіду в українські умови є недоцільним. Запропоновано адаптивний підхід до управління інноваційним розвитком українських готелів, який передбачає діагностику проблем, вибір пріоритетних інновацій, пілотне впровадження, оцінювання ефективності та масштабування успішних рішень. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінювання інноваційної активності українських готелів у різних регіонах, визначення ефективності цифрових, безпекових та енергетичних рішень, а також аналіз ролі штучного інтелекту, автоматизації й сталого розвитку у післявоєнному відновленні готельного бізнесу України.