ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ МЕДИЧНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. Підвищення конкурентоспроможності медичного туризму в Україні зумовлене необхідністю пошуку нових джерел економічного зростання в умовах післявоєнної відбудови, адже розвиток цієї сфери здатен стимулювати розвиток суміжних галузей, створити нові робочі місця. Залучення іноземних пацієнтів сприятиме підвищенню якості медичних послуг, впровадження міжнародних стандартів лікування, що в підсумку посилить довіру до вітчизняної системи охорони здоров'я як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Метою статті є систематизація факторів впливу на конкурентоспроможність медичного туризму в Україні в умовах воєнного стану та обґрунтування практичних механізмів стимулювання підприємництва у цій сфері для її підвищення.

Матеріали та методи. У дослідженні використано методологічну базу, націлену на реалізацію визначеної мети – аналізу концептуальних засад конкурентоспроможності медичного туризму як багаторівневої економічної категорії. З використанням аналітичних та наукових матеріалів здійснено оглядовий аналіз підходів вітчизняних і зарубіжних науковців до питань детермінант розвитку галузі, бізнес-моделей та екосистеми підприємництва у сфері медичного туризму. Керуючись положеннями суб’єктного методу, визначено склад осіб (суб’єктів), яких залучено до процесів надання та супроводу медичних туристичних послуг. Факторний аналіз дозволив встановити перелік чинників впливу на конкурентоспроможність медичного туризму, які згруповано за допомогою методу PESTLE. Крім того, застосовано метод порівняльного аналізу для оцінки ефективності різних бізнес-моделей в умовах воєнного стану.

Результати. У статті проаналізовано концептуальні засади конкурентоспроможності медичного туризму як багаторівневої економічної категорії, що охоплює макро-, мезо- та мікрорівні. Визначено ключові детермінанти впливу на розвиток галузі, включаючи політико-правові, економічні, соціокультурні, технологічні, інфраструктурно-логістичні та воєнні фактори, які систематизовано за допомогою методу PESTLE. Досліджено екосистему підприємництва у сфері медичного туризму України із виділенням чотирьох типів суб’єктів (прямі постачальники медичних послуг, медичні агрегатори, супутні сервіси, інвестиційні структури). Встановлено, що бізнес-моделі B2C, B2B та платформна мають різну ефективність в умовах війни: B2C потребує високих інвестицій та тривалого часу виходу на ринок, тоді як B2B через медичних турагентів забезпечує швидше залучення пацієнтів з нижчими початковими витратами, але зменшує маржинальність на 10–20%. Обґрунтовано, що основними бар’єрами конкурентоспроможності виступають відсутність спеціалізованого законодавства про медичний туризм, незатверджена методика ціноутворення для іноземців, закриття міжнародних аеропортів, міграція понад 15% лікарів за кордон та пошкодження понад 200 медичних об’єктів внаслідок бойових дій. Запропоновано триєдиний механізм стимулювання підприємництва, який базується на розвитку медичних кластерів. Загалом систематизовано фактори впливу, що дозволило окреслити стратегічні напрями відновлення та підвищення конкурентоспроможності українського медичного туризму навіть в умовах воєнного стану.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень можуть бути спрямовані на розробку кількісної моделі оцінки впливу воєнних ризиків на інвестиційну привабливість українських медичних кластерів, а також на емпіричну верифікацію запропонованого триєдиного механізму стимулювання підприємництва (кластеризація, державно-приватне партнерство, інновації).