УЗАГАЛЬНЮЮЧА МОДЕЛЬ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-4-26Ключові слова:
державне регулювання, цифровізація економіки, механізми регулювання, індикатори цифровізації, управління на основі даних, цифрова зрілістьАнотація
Вступ. У статті досліджено проблеми державного регулювання цифровізації національної економіки в умовах зростаючої складності цифрових трансформацій та необхідності підвищення ефективності регуляторної політики.
Мета. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка узагальнюючої моделі механізмів державного регулювання цифровізації національної економіки, що забезпечує інтеграцію індикаторного, аналітичного, функціонального та інструментального рівнів управління.
Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи структурно-функціонального аналізу, узагальнення наукових підходів, а також концептуальні положення управління на основі даних. Використано наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, аналітичні матеріали міжнародних організацій та результати авторських узагальнень.
Результати. Обґрунтовано недоліки фрагментарного підходу до державного регулювання цифровізації, що проявляється у відокремленому функціонуванні індикаторних, аналітичних та регуляторних компонентів. Визначено структуру механізмів державного регулювання, що включає інституційні, економічні, правові та цифрові складові. Розкрито логіку взаємозв’язку елементів регулювання як циклічного процесу, що базується на послідовності «індикатори – оцінювання – функції держави – інструменти – результати». Запропоновано інтеграцію індикаторного, індексного та підходу оцінювання готовності у межах єдиної аналітичної системи. Сформовано контур управління на основі даних, що забезпечує безперервний зворотний зв’язок та адаптивність державної політики. Розроблено узагальнюючу модель механізмів державного регулювання цифровізації та здійснено її формалізацію у вигляді функціональної залежності.
Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку прикладних методик оцінювання ефективності державного регулювання цифровізації, а також на адаптацію запропонованої моделі до умов окремих секторів економіки.
Посилання
Дульська І. В. Бюджетне забезпечення цифровізації в системі е-урядування в Україні. Економіка і прогнозування. 2019. № 1. С. 47–66. DOI: https://doi.org/10.15407/econforecast2019.01.047
Котелевець Д. О. Нормативні аспекти регулювання розвитку цифрової економіки. Облік і фінанси. 2022. № 3(97). С. 102–109. DOI: https://doi.org/10.33146/2307-9878-2022-3(97)-102-109
Омельченко А. В. Законодавство України у сфері цифрової трансформації: стан розвитку та перспективи систематизації. Juris Europensis Scientia. 2021. № 6. С. 60–63. DOI: https://doi.org/10.32837/chern.v0i6.300
Ali M., Papageorgiou G., Aziz A., Loukis E., Alexopoulos C. A framework for the multi-dimensional assessment of interoperability for open data ecosystems development. Information Polity. 2024. Vol. 29, № 4. DOI: https://doi.org/10.1177/15701255241297172
Alon-Barkat S., Busuioc M. Public administration meets artificial intelligence: Towards a meaningful behavioral research agenda on algorithmic decision-making in government. Journal of Behavioral Public Administration. 2024. Vol. 7, № 1. DOI: https://doi.org/10.30636/jbpa.71.261
Bonina C., Eaton B. Cultivating open government data platform ecosystems through governance: Lessons from Buenos Aires, Mexico City and Montevideo. Government Information Quarterly. 2020. Vol. 37, № 3. Article 101479. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101479
Ciuriak D., Ptashkina M. Leveraging the Digital Transformation for Development: A Global South Strategy for the Data-driven Economy. CIGI Policy Brief. 2019. № 148. URL: https://www.cigionline.org/publications/leveraging-digital-transformation-development-global-south-strategy-data-driven-economy/ (дата звернення: 05.03.2026).
Di Giulio M., Vecchi G. Implementing digitalization in the public sector. Technologies, agency, and governance. Public Policy and Administration. 2023. Vol. 38, № 2. P. 133–158. DOI: https://doi.org/10.1177/09520767211023283
European Commission. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM/2021/118 final. Brussels, 2021. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52021DC0118 (дата звернення: 05.03.2026).
Janssen M., van der Voort H. Agile and adaptive governance in crisis response: Lessons from the COVID-19 pandemic. International Journal of Information Management. 2020. Vol. 55. Article 102180. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2020.102180
Miškufová M., Košíková M., Vašaničová P., Kiseľáková D. Digitalization and Artificial Intelligence: A Comparative Study of Indices on Digital Competitiveness. Information. 2025. Vol. 16, № 4. Article 286. DOI: https://doi.org/10.3390/info16040286
OECD Digital Economy Outlook 2024 (Volume 1): Embracing the Technology Frontier. Paris : OECD Publishing, 2024. DOI: https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en
Storozhenko L. Digitalization of Public Governance in Conditions of Netocratization of Society: the Legislative Framework of Ukraine. Copernicus Political and Legal Studies. 2023. Vol. 5, № 1. P. 30–37. DOI: https://doi.org/10.15804/cpls.2022103
The OECD digital government policy framework: Six dimensions of a digital government. OECD Public Governance Policy Papers. Paris : OECD Publishing, 2020. DOI: https://doi.org/10.1787/f64fed2a-en
World Development Report 2021: Data for Better Lives. Washington, DC : World Bank, 2021. DOI: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1600-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольга Петрівна Коротун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Сторінка у Facebook