ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ І ЗМІЦНЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. У науковому досліджені розглянуто електронну демократію як стратегічний інструмент розвитку та зміцнення громадянського суспільства в Україні. На основі аналізу теоретичних підходів та класифікації інструментів е-демократії представлено формалізацію взаємодії між державою і громадянським суспільством. Зокрема, у статті обґрунтовано необхідність переходу до моделі зрілої електронної демократії для підвищення та забезпечення стійкості громадянського суспільства.

Метою дослідження є подальший розвиток теоретичних положень та системної інтерпретації електронної демократії як дієвого механізму розвитку і зміцнення громадянського суспільства в Україні та формалізація моделі забезпечення її зрілості.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження виступили нормативно-правові акти, дані офіційних цифрових платформ («Дія», e-dem.ua, Єдиний портал громадських консультацій, системи електронних петицій і бюджетів участі), а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань електронної демократії та розвитку громадянського суспільства.

У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: історичний (для аналізу еволюції концепції електронної демократії); системний і структурно-функціональний (для розгляду е-демократії як системи взаємодії держави та суспільства та класифікації її інструментів); порівняльний (для зіставлення стану розвитку електронної демократії в Україні з європейським досвідом та оцінки впливу глобального демократичного спаду); формалізаційний (для побудови моделі рівноваги попиту та пропозиції та математичного опису точки зрілості електронної демократії); метод наукової абстракції та узагальнення (для встановлення кореляційних зв’язків між зрілістю електронної демократії та стійкістю громадянського суспільства).

Результати. У статті систематизовано теоретичні підходи до визначення електронної демократії, класифіковано її основні інструменти (е-участь, е-голосування, е-комунікація та контроль) та запропоновано модель рівноваги попиту й пропозиції. Формалізовано поняття точки зрілості електронної демократії (D(P*) = S(P*) = Q*), у якій досягається максимальний вплив на громадянське суспільство. Обґрунтовано кореляційні зв’язки між зрілістю електронної демократії та ключовими індикаторами стійкості громадянського суспільства (громадянська активність, довіра до влади, інклюзивність участі тощо).

Перспективи. Дослідження окреслює перспективи подальших наукових напрацювань щодо розробки моделей моніторингу зрілості е-демократії, а також створення рекомендацій щодо зниження цифрових розривів та підвищення цифрової  безпеки.