КОНЦЕПЦІЯ ЦИФРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.25313/economics-2026-3-107-26Ключові слова:
цифровий менеджмент, цифрова трансформація, стратегічний розвиток, підприємство, бізнес-процеси, інформаційні технології, конкурентоспроможністьАнотація
Вступ. Сучасні умови функціонування підприємств характеризуються активною цифровізацією економіки, глобалізацією ринків та зростанням рівня конкуренції. У таких умовах традиційні підходи до управління поступово втрачають свою ефективність, що зумовлює необхідність переходу до нових управлінських моделей, заснованих на використанні цифрових технологій.
Цифровий менеджмент стає ключовим інструментом забезпечення стратегічного розвитку підприємств, оскільки дозволяє інтегрувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології у всі рівні управління, підвищувати ефективність бізнес-процесів та формувати конкурентні переваги.
Водночас впровадження цифрового менеджменту потребує системного підходу, що передбачає визначення його структури, складових елементів та механізмів впливу на стратегічний розвиток підприємства. Це обумовлює актуальність дослідження концепції цифрового менеджменту як інструменту забезпечення довгострокової ефективності діяльності підприємств.
Мета. Метою дослідження є розкриття теоретико-методичних засад цифрового менеджменту та обґрунтування його ролі як інструменту стратегічного розвитку підприємства, а також формування інтегрованої багаторівневої моделі цифрового менеджменту, яка дозволяє систематизувати його складові та визначити їх взаємозв’язок у процесі управління.
Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів у сфері цифрової трансформації, менеджменту та інформаційних технологій; сучасні концепції цифрового менеджменту та стратегічного розвитку підприємств; аналітичні підходи до оцінки ефективності впровадження цифрових технологій у діяльність підприємств.
У процесі дослідження використано такі наукові методи: метод теоретичного узагальнення та систематизації (для визначення сутності та складових цифрового менеджменту); метод аналізу та синтезу (для дослідження взаємозв’язку між елементами цифрового менеджменту та стратегічним розвитком підприємства); структурно-функціональний підхід (для побудови інтегрованої моделі цифрового менеджменту); метод логічного узагальнення (для формулювання висновків і наукової новизни дослідження).
Результати. У статті досліджено сутність цифрового менеджменту як сучасної управлінської концепції та визначено його ключові складові, зокрема цифрову інфраструктуру, управління даними, автоматизацію бізнес-процесів, цифрову взаємодію з клієнтами, організаційну культуру та інноваційні технології.
Обґрунтовано роль кожної складової у забезпеченні стратегічного розвитку підприємства, що проявляється у підвищенні ефективності управління, оптимізації бізнес-процесів та формуванні конкурентних переваг.
Запропоновано поетапний підхід до впровадження цифрового менеджменту, який включає діагностику цифрової зрілості, формування цифрової стратегії, модернізацію інфраструктури, впровадження цифрових інструментів, навчання персоналу та моніторинг ефективності.
Крім того, розроблено інтегровану багаторівневу модель цифрового менеджменту підприємства, що поєднує стратегічні, технологічні, організаційні та аналітичні компоненти в єдину систему управління.
Отримані результати свідчать, що цифровий менеджмент виступає ключовим фактором підвищення конкурентоспроможності підприємства та забезпечення його довгострокового розвитку в умовах цифрової економіки.
Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на розробці методичних підходів до оцінки ефективності впровадження цифрового менеджменту, зокрема шляхом удосконалення системи ключових показників ефективності (KPI) та моделей аналітики даних.
Перспективним напрямом є також дослідження впливу цифрових технологій на трансформацію організаційної культури підприємств та розробка практичних рекомендацій щодо впровадження цифрових інновацій у різних галузях економіки.
Посилання
Brynjolfsson E., McAfee A. The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. New York : W. W. Norton & Company, 2014. 306 p.
Porter M. E., Heppelmann J. E. How Smart, Connected Products Are Transforming Competition. Harvard Business Review. 2014. Vol. 92, № 11. P. 64-88.
Westerman G., Bonnet D., McAfee A. Leading Digital: Turning Technology into Business Transformation. Boston : Harvard Business Review Press, 2014. 292 p.
Davenport T. H. Competing on Analytics: The New Science of Winning. Boston: Harvard Business School Press, 2006. 240 p.
Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum, 2016. 192 p.
Геєць В. М. Цифрова економіка: тенденції та перспективи розвитку. Економіка України. 2018. № 1. С. 3-20.
Краус Н. М., Краус К. М. Цифрова економіка: тренди та перспективи розвитку. Економічний простір. 2018. № 134. С. 30-41.
Піжук О. В. Цифрова економіка: сутність та тенденції розвитку. Економіка та держава. 2019. № 4. С. 22-26.
Федулова Л. В. Інноваційний розвиток підприємств в умовах цифровізації економіки. Економіка і прогнозування. 2020. № 1. С. 15-28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олександр Анатолійович Опалов, Олександр Анатолійович Опалов, Ілля Володимирович Гльоза

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.