ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ФАКТОР СТІЙКОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.25313/2617-572X-2026-4-69-26Ключові слова:
публічне управління, механізми взаємодії державної влади та місцевого самоврядування, децентралізація, антикризове управління, територіальна громадаАнотація
Вступ. У статті розглядається проблема забезпечення стійкості територіальних громад в умовах кризових ситуацій через призму децентралізації. Актуальність зумовлена незавершеністю реформи децентралізації в Україні, інституційною подвійністю на рівні областей і районів, низьким рівнем довіри до влади та недостатньою інтеграцією громадських ініціатив у систему публічного управління.
Метою статтi є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів публічного управління територіальними громадами в кризових ситуаціях на основі використання потенціалу децентралізації.
Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є наукові праці вітчизняних авторів, присвячені проблематиці децентралізації, взаємодії органів влади та місцевого самоврядування, фінансовому забезпеченню громад, пасіонарності та соціальній взаємодії. Використано методи: теоретичного узагальнення, систематизації, порівняльного аналізу, табличний та схематичний для візуалізації результатів.
Результати. Визначено ключові чинники стійкості територіальних громад: інституційно-правові, соціально-психологічні, фінансово-економічні та інформаційно-комунікаційні. Розроблено схему взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування в антикризовому управлінні, а також модель фінансово-управлінського забезпечення стійкості громади. Побудовано модель фінансово-управлінського забезпечення стійкості (активний бюджетний менеджмент, адаптивне управлінське рішення, державні пільгові режими, цифрова прозорість). З’ясовано, що найбільш уразливими є прифронтові громади та громади з незавершеною децентралізацією. Обґрунтовано необхідність завершення адміністративно-територіальної реформи, запровадження префектурної моделі, створення механізмів підтримки пасіонарності та інституціалізації локальних ініціатив.
Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на формування комплексної моделі публічного управління розвитком територіальних громад, здатної забезпечити їх адаптивність в умовах невизначеності, зокрема через кількісний аналіз впливу складових фінансової стійкості, дослідження механізмів диверсифікації джерел фінансування та трансформації спонтанних громадських ініціатив у сталі управлінські практики з використанням цифрових інструментів.
Посилання
Комаха Л. Роль пасіонарності у забезпеченні стійкості та згуртованості територіальних громад після кризових явищ. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2025. № 34. С. 15–26. DOI: https://doi.org/10.35432/tisb342025342091
Заблодська І. В., Вахлакова В. В., Плєтньов М. В. Фінансовий аспект розвитку соціально-економічної інфраструктури прифронтових територіальних громад. Економічна парадигма. 2026. № 5(109). С. 11–20. DOI: https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-5-2
Прокопенко С. Л. Взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері надання адміністративних послуг у контексті децентралізації та цифровізації. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2024. № 2. С. 25–30. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.2.4
Войтенко Ю. Особливості взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні за умов транзиту. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. 2025. № 21. С. 80–85. DOI: https://doi.org/10.32782/2312-1815/2025-21-9
Самойлов А. П. Методологічні засади розподілу компетенцій органів місцевого самоврядування та органів державної влади в Україні у контексті децентралізації. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2024. № 3. С. 119–124. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.18
Колянко О. В. Взаємодія органів державного управління і місцевого самоврядування з громадськістю. Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2021. № 65. С. 116–122. DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-16
Байрак С. О., Пахолок В. М. Теоретико-методологічні засади дослідження взаємодії органів місцевого самоврядування і громадськості. Acta Securitatae Volynienses. 2024. № 3. С. 32–40. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-9385/2024-3-5
Гончарук В. Реалізація механізмів взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства: виклики та перспективи. Аспекти публічного управління. 2022. Т. 10, № 5. С. 35–46. DOI: https://doi.org/10.15421/152233
Француз А. Й., Коренчук І. М. Делегування окремих повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у контексті адміністративної реформи. Legal Bulletin. 2025. № 15. С. 49–57. DOI: https://doi.org/10.31732/2708-339X-2025-15-A7
Нестерович В. Ф. Система міжнародних стандартів місцевого самоврядування в умовах децентралізації влади. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. № 47. С. 391–401. DOI: https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-47-1-391-401
Ромахова О. О., Плєтньов М. В., Вахлакова В. В. Формування та реалізації інноваційної політики на рівні органів місцевого самоврядування: координація та взаємодія. Економічна парадигма. 2026. № 4(108). С. 109–118. DOI: https://doi.org/10.25313/3083-7782-2026-4-10
Родіонов Є. О. Механізми соціальної взаємодії влади та громадянського суспільства на етапі повоєнної розбудови публічного управління. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2024. № 3. С. 64–70. DOI: https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.3.8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Анна Вадимівна Дергач, Олена Олексіївна Приходько, Сергій Миколайович Вітенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.