КВАЛІТАТИВНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ КЕРІВНИКІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

Вступ. Сучасні суспільні трансформації, пов’язані з процесами цифровізації, децентралізації, глобалізації та кризовими викликами, актуалізують необхідність підвищення ефективності системи публічного управління. За таких умов особливого значення набуває роль керівників публічного сектору, здатних забезпечувати стратегічне управління, адаптацію до змін та стабільність функціонування державних інституцій. Ефективність діяльності органів влади дедалі більше залежить не лише від професійної підготовки управлінців, а й від рівня їхнього лідерського потенціалу, що охоплює стратегічні, комунікативні, етичні та інноваційні характеристики. Водночас традиційні підходи до оцінювання управлінських кадрів переважно орієнтовані на формалізовані кількісні показники та недостатньо враховують якісні параметри лідерської ефективності, це зумовлює необхідність розроблення сучасних квалітативних моделей оцінювання лідерського потенціалу керівників публічного управління, здатних забезпечити комплексний аналіз їхніх управлінських компетентностей та поведінкових характеристик. У зв’язку з цим дослідження проблематики формування квалітативної моделі оцінювання лідерського потенціалу керівників публічного управління є актуальним як у теоретичному, так і в практичному аспектах розвитку сучасної системи публічного управління.

Мета. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення квалітативної моделі оцінювання лідерського потенціалу керівників публічного управління в умовах суспільних трансформацій, яка базується на комплексному аналізі професійних, особистісних, комунікативних, етичних та стратегічних характеристик управлінців і спрямована на підвищення ефективності кадрових процесів та управлінської діяльності у сфері публічного управління.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правове забезпечення у сфері публічного управління, державної служби, кадрової політики та професійного розвитку управлінських кадрів; 2) наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені проблематиці лідерства, оцінювання лідерського потенціалу, управлінських компетентностей та розвитку кадрового потенціалу в системі публічного управління; 3) сучасні концепції управлінського лідерства, компетентнісного підходу та стратегічного управління в умовах суспільних трансформацій; 4) аналітичні та методичні матеріали щодо оцінювання професійної діяльності керівників органів публічної влади.

У процесі здійснення дослідження використано такі наукові методи: теоретичного узагальнення та систематизації (для дослідження сутності поняття «лідерський потенціал керівника публічного управління», узагальнення наукових підходів до його трактування та визначення структурних компонентів квалітативної моделі оцінювання); аналізу та синтезу (для виокремлення критеріїв та індикаторів оцінювання лідерського потенціалу, а також формування комплексної структури квалітативної моделі); структурно-функціонального моделювання (для побудови моделі оцінювання лідерського потенціалу керівників публічного управління в умовах суспільних трансформацій); порівняльного аналізу (для зіставлення вітчизняних та зарубіжних підходів до оцінювання управлінського лідерства); компетентнісного та аксіологічного підходів (для визначення професійних, етичних, комунікативних і стратегічних характеристик керівників публічного сектору); логічного узагальнення результатів (для формулювання висновків дослідження).

Результати. У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування квалітативної моделі оцінювання лідерського потенціалу керівників публічного управління в умовах сучасних суспільних трансформацій. Встановлено, що традиційні підходи до оцінювання управлінських кадрів переважно орієнтовані на кількісні показники діяльності та недостатньо враховують якісні характеристики лідерства, зокрема ціннісні орієнтації, емоційну компетентність, здатність до стратегічного мислення, інноваційності, комунікації та антикризового реагування. Запропоновано авторське трактування поняття «лідерський потенціал керівника публічного управління» як інтегрованої сукупності професійних, особистісних, комунікативних, етичних та стратегічних характеристик, що забезпечують здатність суб’єкта управління ефективно реалізовувати управлінські функції, приймати відповідальні рішення, забезпечувати взаємодію із зацікавленими сторонами та ініціювати інституційні зміни. Обґрунтовано доцільність застосування саме квалітативного підходу до оцінювання лідерського потенціалу, який передбачає акцент на якісних параметрах професійної діяльності та поведінкових індикаторах управлінської ефективності. У межах дослідження сформовано структуру квалітативної моделі оцінювання, що включає такі взаємопов’язані компоненти: ціннісно-мотиваційний, професійно-компетентнісний, комунікативно-інтеракційний, інноваційно-адаптивний та стратегічно-управлінський. Доведено, що ефективне оцінювання лідерського потенціалу в умовах суспільних трансформацій потребує поєднання експертних, поведінкових та рефлексивних методів діагностики. Визначено, що запропонована модель може бути використана у процесах добору, атестації, професійного розвитку та формування кадрового резерву в системі публічного управління.

Перспективи. У подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на практичній апробації квалітативної моделі оцінювання лідерського потенціалу керівників публічного управління в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також на розробленні методичного інструментарію її впровадження у кадрові процеси публічної служби. Перспективним напрямом є також формування цифрових механізмів моніторингу та оцінювання лідерських компетентностей, адаптованих до умов цифровізації та суспільних трансформацій. Це надасть можливість удосконалити систему оцінювання управлінських кадрів, підвищити ефективність кадрової політики та сприяти розвитку лідерсько-орієнтованої моделі публічного управління.