ВНУТРІШНІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАПОБІГАННЯ ПРОФЕСІЙНОМУ ВИГОРАННЮ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Анотація

Вступ. Повномасштабна війна та запровадження воєнного стану в Україні істотно змінили умови функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування. Публічні службовці опинилися в ситуації постійного психологічного напруження, коли до традиційних професійних обов’язків додалися нові функції, пов’язані з кризовим управлінням, координацією гуманітарної допомоги, підтримкою внутрішньо переміщених осіб, реагуванням на надзвичайні ситуації, організацією евакуації та відновлення критичної інфраструктури. Нестача кадрів, відсутність можливості для повноцінного відпочинку та постійне емоційне навантаження створюють середовище для розвитку професійного вигорання. За таких умов проблема запобігання професійному вигоранню виходить за межі індивідуальної психологічної підтримки та перетворюється на важливе завдання публічного управління.

Мета. Метою статті є дослідження та удосконалення внутрішніх комунікацій в органах публічного управління не лише як інформування, а як інструменту підвищення ефективності команди та подолання професійного вигорання публічних службовців.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) аналітичні матеріали органів публічної влади, зокрема НАДС; 2) наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців з проблематики публічного управління та комунікаційного процесу в організації, а також праці з тематики подолання професійного вигорання.

Для досягнення мети дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів. Системний підхід та метод структурно-функціонального аналізу застосовано для дослідження внутрішніх комунікацій в органах публічної влади як цілісної системи, що забезпечує інституційну стійкість установи. Соціологічний метод – проведено опитування публічних службовців за допомогою адаптованого інструментарію К. Маслач. Компаративний (порівняльний) аналіз застосовано для співставлення суб’єктивних оцінок респондентів із наявними в установах регламентами комунікації (наявність/відсутність правил «цифрової гігієни», ієрархічність потоків інформації). Метод статистичної обробки даних застосовано для інтерпретації результатів опитування, виявлення закономірностей та формування узагальнених висновків щодо ефективності запропонованих заходів.

Результати. У статті досліджено роль внутрішніх комунікацій як інструменту запобігання професійному вигоранню публічних службовців в умовах підвищених організаційних та психоемоційних навантажень. На основі методики К. Маслач обґрунтовано взаємозв’язок між якістю внутрішньоорганізаційної комунікації та рівнем емоційного виснаження персоналу та його ефективності. Узагальнення результатів досліджень НАДС дало змогу визначити основні чинники професійного вигорання у системі публічної служби, серед яких інформаційне перевантаження, недостатній зворотний зв’язок, комунікаційна ізольованість та емоційна напруга в умовах воєнного стану. Проведено опитування публічних службовців різного рівня управління, що дало змогу сформувати практичні пропозиції для подолання або зменшення виявлених проблем. У результаті дослідження доведено, що ефективні внутрішні комунікації виступають складовою організаційної резильєнтності у публічному управлінні, сприяючи формуванню психологічно безпечного середовища, підвищенню довіри, залученості персоналу та підвищення ефективності публічних службовців. Запропоновано авторський підхід, відповідно до якого професійне вигорання розглядається не лише як індивідуальна проблема працівника, а як індикатор комунікаційних дисфункцій та управлінської культури органу влади. Обґрунтовано доцільність впровадження гнучких комунікаційних практик, wellbeing-підходів і психологічного відновлення у діяльність органів публічної влади.

Перспективи. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на удосконалення комунікаційної політики у сфері публічного управління, зокрема приверненням уваги до формування навичок цифрової гігієни в колективі, інтеграції wellbeing-підходів у систему управління людським потенціалом публічної служби. Особливої актуальності набуває дослідження взаємозв’язку між внутрішніми комунікаціями, організаційною стійкістю та психологічною безпекою персоналу в умовах тривалих кризових викликів. Окремої уваги потребує теза про те, що професійне вигорання може виникати незалежно від рівня заробітної плати, оскільки визначальну роль у формуванні емоційного виснаження часто відіграють не лише матеріальні чинники, а й якість управлінської культури, внутрішньої комунікації, рівень підтримки персоналу та психологічний клімат в організації. Зазначене положення потребує подальшого емпіричного дослідження та може стати предметом окремих наукових пошуків у сфері публічного управління та управління людським потенціалом.