ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ КРИПТОВАЛЮТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ДЕКЛАРУВАННІ

Анотація

Вступ. Електронне декларування в Україні є не лише формою подання відомостей про майновий стан посадових осіб, а й інструментом публічного фінансового контролю, спрямованим на перевірку доброчесності публічної служби. Поширення криптовалютних активів у деклараціях ускладнює цю контрольну функцію, оскільки такі активи мають цифрову природу, високу волатильність і не завжди підтверджуються традиційними документальними або реєстраційними доказами. У цьому контексті особливої ваги набуває питання реальної належності криптовалюти декларанту, можливості підтвердити контроль над гаманцем, дату набуття, кількість активу, його вартість і джерела походження коштів.

Мета. Метою статті є дослідження декларування криптовалютних активів як елементу публічного фінансового контролю в Україні та визначення процедурних, доказових і управлінських проблем, що виникають під час перевірки їх наявності, належності, вартості й добросовісності відображення в електронній декларації.

Матеріали та методи. Матеріальну основу дослідження становили нормативно-правові акти України у сфері запобігання корупції та регулювання віртуальних активів, роз’яснення і практичні матеріали НАЗК, міжнародні документи OECD, FATF та ЄС щодо прозорості криптоактивів, а також наукові праці з проблем електронного декларування, ризик-орієнтованої перевірки декларацій і правової природи криптовалют. У процесі дослідження використано формально-юридичний метод для аналізу нормативної бази, системно-структурний метод для розгляду е-декларування як послідовності адміністративних процедур, порівняльний метод для зіставлення українських і міжнародних підходів, а також аналітико-узагальнюючий метод для виокремлення ключових проблем верифікації цифрових активів.

Результати. У статті обґрунтовано, що криптовалюта в електронній декларації не може розглядатися лише як різновид нематеріального активу, оскільки її контрольна значущість визначається не назвою активу, а можливістю його перевірки. Показано, що зростання кількості декларацій із криптоактивами та збільшення сум, зазначених декларантами у Реєстрі декларацій як вартість таких активів, посилюють навантаження на НАЗК і потребують більш чутливих процедур логічного, арифметичного та повного контролю. Доведено, що достатня перевірка криптовалюти має охоплювати вид активу, кількість одиниць, дату набуття, вартість на дату набуття, джерело коштів, ідентифікатор гаманця або біржові документи, а також цифрові докази фактичного контролю. Окремо встановлено, що відсутність таких даних створює ризик перетворення декларації на формальний запис, який не дає змоги відрізнити реальний актив від фіктивного або непідтвердженого твердження декларанта.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення методичних стандартів перевірки криптовалютних активів у деклараціях, уточнення мінімального набору доказів належності й вартості, а також на адаптацію ризик-орієнтованих алгоритмів, блокчейн-аналітики та міжнародного обміну інформацією до потреб українського публічного фінансового контролю.