ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ТЕОРІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Вступ. Розвиток теорії публічного управління в умовах демократизації та цифрової трансформації супроводжується суттєвим переосмисленням ролі доступу до публічної інформації як базового інструменту забезпечення прозорості, підзвітності та довіри до органів влади. Еволюція підходів до доступу до інформації відображає перехід від закритої бюрократичної моделі управління до відкритих, цифрово орієнтованих і людиноцентричних систем врядування. Водночас сучасні трансформаційні процеси, зумовлені цифровими інноваціями та безпековими ризиками, формують нові вимоги до регулювання інформаційних потоків і механізмів їх публічного доступу.

Мета. Метою дослідження є систематизація еволюційних змін у підходах до доступу до публічної інформації та обґрунтування його сучасного розуміння як багатовимірного інструменту публічного управління, що інтегрує правові, інституційні, цифрові та соціальні компоненти.

Матеріали і методи. Методологічну основу дослідження становить поєднання системного, порівняльного, ретроспективного та контент-аналізу. Використано наукові праці українських і зарубіжних дослідників, нормативно-правові акти у сфері доступу до публічної інформації, відкритих даних та цифрового врядування, а також аналітичні матеріали міжнародних організацій. Це дозволило виявити ключові етапи трансформації підходів до відкритості влади та їх інституційне закріплення.

Результати. Встановлено, що еволюція підходів до доступу до публічної інформації відбувалася у чотири взаємопов’язані етапи: адміністративно-правовий (формалізація права доступу), етап належного врядування (інституціоналізація прозорості), цифрово-трансформаційний (впровадження відкритих даних і електронних сервісів) та ціннісно-орієнтований (формування публічної цінності та довіри). Обґрунтовано концептуальну рамку багаторівневого забезпечення доступу до публічної інформації, яка включає нормативний, організаційний, технологічний і соціальний рівні. Доведено, що ефективність доступу до інформації залежить не лише від правових гарантій, а й від якості цифрової інфраструктури, інституційної спроможності та рівня суспільної довіри. Виявлено, що надмірна або неструктурована відкритість може знижувати ефективність комунікації між владою та громадянами.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення інтегрованих моделей забезпечення доступу до публічної інформації в умовах цифрової нерівності, кіберзагроз та воєнних викликів, а також на посилення ролі відкритих даних у формуванні публічної цінності та довіри до інститутів влади.