ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТАЛОЮ МІСЬКОЮ ЛОГІСТИКОЮ В УМОВАХ УРБАНІЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

Вступ. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою урбанізацією та вибуховим зростанням електронної комерції, що докорінно трансформують транспортно-логістичні системи сучасних міст. Вантажні перевезення сьогодні формують до 30% міського трафіку та є джерелом чверті всіх викидів CO₂ у транспортному секторі, що робить міську логістику об’єктом публічної політики, а не лише сферою приватного бізнесу. Особливої уваги потребує логістика «останньої милі», де неефективна організація доставки призводить до заторів, погіршення екології та зростання витрат громад. Традиційні адміністративні методи регулювання втрачають ефективність, що вимагає переходу до цифрових моделей управління на основі даних.

Мета. Обґрунтування теоретичних засад і розроблення практичних інструментів публічного управління сталою міською логістикою в умовах цифровізації, що базуються на принципах доказової політики (Evidence-Based Policy – EBP) та забезпечують баланс між економічною ефективністю, екологічною безпекою та якістю міського життя.

Матеріали і методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: системний аналіз для вивчення міської логістики як складного об'єкта публічного управління; порівняльний аналіз для вивчення досвіду реалізації планів сталої міської логістики (Sustainable Urban Logistics Plan – SULP) та концепції «15-хвилинного міста» у країнах ЄС; метод наукової абстракції для формування моделі «технологічного стрибка» та обґрунтування архітектури муніципальних API-шлюзів як інструментів цифрового регулювання; методологія доказової політики (Evidence-Based Policy) для обґрунтування управлінських рішень на основі аналізу великих даних та моніторингу транспортних потоків у реальному часі.

Результати. Визначено, що публічне управління сталою логістикою має зміщуватися від жорсткого адміністрування до мережевої взаємодії муніципалітету, бізнесу та цифрових платформ. Доведено ефективність впровадження «розумних зон завантаження» (Smart Loading Zones) із використанням IoT-сенсорів та систем цифрового бронювання. Запропоновано модель «технологічного стрибка» для України, де високотехнологічний приватний сектор доставки (Glovo, Bolt Food тощо) вже володіє досконалішими інструментами маршрутизації, ніж муніципальна влада. Обґрунтовано доцільність впровадження муніципальних API-шлюзів для динамічного регулювання доступу до інфраструктури.

Перспективи. Подальші дослідження будуть спрямовані на розроблення алгоритмів інтеграції даних приватних логістичних операторів у муніципальні цифрові платформи та оцінку впливу динамічної тарифікації доступу до міської інфраструктури на екологічні показники житлових районів. Особлива увага буде приділена нормативно-правовому забезпеченню легалізації стихійної «зеленої логістики» (кур’єрів на мікротранспорті) як повноцінного елемента транспортної системи міста.