МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ НАДАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ У СИСТЕМІ ПРАВА НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Анотація

Вступ. Реабілітація у сучасних системах охорони здоров’я розглядається як один із ключових механізмів забезпечення права на охорону здоров’я, підтримання функціональної незалежності особи та забезпечення її повноцінної участі у суспільному житті. Сучасні міжнародні підходи до організації реабілітаційних послуг сформувалися під впливом трансформації концепції здоров’я та переходу від виключно медичної моделі до комплексної біопсихосоціальної моделі, орієнтованої на функціонування людини. У міжнародних документах та сучасних наукових дослідженнях реабілітація визначається як невід’ємний компонент системи охорони здоров’я поряд із профілактикою, лікуванням і паліативною допомогою. Особливої актуальності питання міжнародної стандартизації реабілітаційних послуг набуває в умовах реформування систем охорони здоров’я, розвитку людиноцентричних моделей медичної допомоги та необхідності адаптації національного законодавства до міжнародних і європейських підходів.

Мета. Дослідити міжнародні стандарти надання реабілітаційних послуг, визначити їх організаційно-правові характеристики та обґрунтувати напрями імплементації у систему охорони здоров’я України.

Матеріали і методи. Основу дослідження становлять міжнародні нормативно-правові акти, програмні документи міжнародних організацій, сучасні іноземні наукові публікації у сфері реабілітації та положення національного законодавства. У процесі дослідження використано порівняльно-правовий метод, метод правового аналізу, системно-структурний метод та метод узагальнення.

Результати. Встановлено, що сучасні міжнародні стандарти реабілітації ґрунтуються на принципах доступності, безперервності реабілітаційного маршруту, мультидисциплінарності, пацієнтоцентричності, інтегрованості у систему охорони здоров’я та оцінювання функціонального результату. Доведено, що ефективна імплементація міжнародних стандартів потребує застосування комплексних організаційно-правових механізмів, які включають нормативне забезпечення, інституційний розвиток, кадрову політику, фінансування та систему моніторингу якості реабілітаційних послуг.

Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на аналіз механізмів імплементації міжнародних стандартів реабілітації у законодавство України, розвиток моделей фінансування реабілітаційної допомоги та розроблення індикаторів оцінювання її результативності.