ОЦІНЮВАННЯ ПОСАД З ПІДВИЩЕНИМИ КОРУПЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ НАТО

Анотація

Вступ. У статті досліджено теоретичні та практичні підходи до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками у секторі безпеки і оборони. Обґрунтовано, що корупційні ризики значною мірою зумовлені не лише індивідуальними рисами характеру посадових осіб, а насамперед функціональними повноваженнями, рівнем дискреції, доступом до ресурсів та ступенем контролю, що притаманні конкретним посадам. Проаналізовано національну нормативно-правову базу України у сфері запобігання корупції та існуючі підходи до ідентифікації посад, пов’язаних з підвищеними корупційними ризиками. Особливу увагу приділено досвіду держав-членів НАТО, зокрема використанню ризик-орієнтованого підходу (risk-based approach), функціонального аналізу посад, механізмів розподілу повноважень, внутрішнього контролю та профілактичних антикорупційних інструментів.

Встановлено, що в державах-членах НАТО оцінювання посад є складовою системного управління корупційними ризиками та інтегроване у процеси кадрового менеджменту, внутрішнього контролю та забезпечення доброчесності персоналу. Водночас в Україні існуючі механізми потребують подальшого розвитку у напрямі формування стандартизованих методик оцінювання посад, впровадження системного ризик-орієнтованого підходу та інтеграції результатів оцінювання у процеси управління персоналом.

За результатами дослідження визначено основні напрями удосконалення системи оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками в Україні з урахуванням стандартів і практик держав-членів НАТО, що сприятиме підвищенню ефективності антикорупційної політики, зміцненню доброчесності персоналу та підвищенню рівня інституційної стійкості сектору безпеки і оборони.

Мета. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз практичних підходів до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками, дослідження національного досвіду України та держав-членів НАТО у цій сфері, а також визначення пріоритетних напрямів удосконалення системи оцінювання посад вразливих до корупції у секторі безпеки і оборони України з урахуванням міжнародних стандартів і практик забезпечення доброчесності.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правові акти України, що регулюють питання запобігання корупції та управління корупційними ризиками, зокрема Закон України «Про запобігання корупції», антикорупційні програми та методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції; 2) міжнародні нормативні та методичні документи, зокрема матеріали НАТО у межах програми Building Integrity, рекомендації OECD, Transparency International та інших міжнародних організацій у сфері забезпечення доброчесності та управління корупційними ризиками; 3) наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам запобігання корупції, управління корупційними ризиками та забезпечення доброчесності у секторі безпеки і оборони.

В процесі здійснення дослідження було використано такі наукові методи: теоретичного узагальнення — для аналізу наукових підходів до визначення сутності корупційних ризиків; порівняльно-правовий метод — для дослідження особливостей нормативного регулювання оцінювання корупційних ризиків в Україні та державах-членах НАТО; системно-структурний метод — для визначення місця оцінювання посад у системі управління корупційними ризиками та забезпечення доброчесності; логіко-аналітичний метод - для аналізу чинного нормативно-правового забезпечення та формування обґрунтованих висновків; метод логічного узагальнення - для систематизації отриманих результатів і визначення напрямів удосконалення системи оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками; метод аналізу та синтезу — для комплексного дослідження теоретичних і практичних аспектів оцінювання посад та формування цілісного наукового підходу до вирішення досліджуваної проблеми.

Застосування зазначених методів у дослідженні мало конкретний прикладний характер. Зокрема, порівняльно-правовий метод було використано для аналізу нормативно-правового забезпечення оцінювання корупційних ризиків в Україні та державах-членах НАТО, що дозволило виявити ключові відмінності у підходах до ідентифікації корупційно вразливих посад. Системно-структурний метод застосовано для визначення місця оцінювання посад у загальній системі управління корупційними ризиками та забезпечення доброчесності персоналу. Метод аналізу та синтезу використано при дослідженні функціональних характеристик посад, що дозволило виокремити основні критерії їх корупційної вразливості. Логіко-аналітичний метод дав можливість узагальнити національну та міжнародну практику та сформувати пропозиції щодо удосконалення системи оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками в Україні.

Результати. У науковій статті досліджено теоретичні та практичні підходи до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками як складової системи управління корупційними ризиками у секторі безпеки та оборони. Визначено сутність посади як самостійного об’єкта управління корупційними ризиками та обґрунтовано необхідність її оцінювання на основі функціонального підходу. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення України у сфері запобігання корупції, а також міжнародні стандарти та практики держав-членів НАТО щодо забезпечення доброчесності персоналу.

Встановлено, що існуюча система оцінювання корупційних ризиків в Україні зосереджена переважно на аналізі функцій і процесів, тоді як оцінювання посад як окремих носіїв корупційного ризику потребує подальшого розвитку. Визначено основні критерії оцінювання посад, зокрема рівень дискреційних повноважень, доступ до матеріальних і фінансових ресурсів, можливість впливу на прийняття управлінських рішень та рівень контролю за діяльністю посадової особи.

Запропоновано підхід до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками, який базується на принципах ризик-орієнтованого управління та враховує міжнародний досвід держав-членів НАТО. Реалізація такого підходу сприятиме підвищенню ефективності антикорупційної політики, своєчасному виявленню корупційно вразливих посад та впровадженню превентивних заходів щодо мінімізації відповідних ризиків.

Оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками є важливим інструментом забезпечення доброчесності персоналу, підвищення прозорості управлінських процесів та ефективності використання державних ресурсів, а також сприяє формуванню системи управління корупційними ризиками відповідно до міжнародних стандартів.

Перспективи. В подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на розробленні стандартизованої методики оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками, яка враховуватиме функціональні повноваження, рівень дискреції, доступ до ресурсів та інші фактори, що визначають корупційну вразливість посад. Особливої уваги потребує розроблення практичних механізмів впровадження такої методики у діяльність органів сектору безпеки і оборони України.

Це дозволить підвищити ефективність системи запобігання корупції, забезпечити більш ефективне управління корупційними ризиками та сприятиме формуванню сучасної системи забезпечення доброчесності персоналу відповідно до стандартів НАТО та міжнародних практик.