ОЦІНЮВАННЯ ПОСАД З ПІДВИЩЕНИМИ КОРУПЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ НАТО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25313/3083-7774-2026-5-7

Ключові слова:

корупційні ризики, оцінювання посад, доброчесність, сектор безпеки і оборони, НАТО, risk-based approach, управління ризиками

Анотація

Вступ. У статті досліджено теоретичні та практичні підходи до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками у секторі безпеки і оборони. Обґрунтовано, що корупційні ризики значною мірою зумовлені не лише індивідуальними рисами характеру посадових осіб, а насамперед функціональними повноваженнями, рівнем дискреції, доступом до ресурсів та ступенем контролю, що притаманні конкретним посадам. Проаналізовано національну нормативно-правову базу України у сфері запобігання корупції та існуючі підходи до ідентифікації посад, пов’язаних з підвищеними корупційними ризиками. Особливу увагу приділено досвіду держав-членів НАТО, зокрема використанню ризик-орієнтованого підходу (risk-based approach), функціонального аналізу посад, механізмів розподілу повноважень, внутрішнього контролю та профілактичних антикорупційних інструментів.

Встановлено, що в державах-членах НАТО оцінювання посад є складовою системного управління корупційними ризиками та інтегроване у процеси кадрового менеджменту, внутрішнього контролю та забезпечення доброчесності персоналу. Водночас в Україні існуючі механізми потребують подальшого розвитку у напрямі формування стандартизованих методик оцінювання посад, впровадження системного ризик-орієнтованого підходу та інтеграції результатів оцінювання у процеси управління персоналом.

За результатами дослідження визначено основні напрями удосконалення системи оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками в Україні з урахуванням стандартів і практик держав-членів НАТО, що сприятиме підвищенню ефективності антикорупційної політики, зміцненню доброчесності персоналу та підвищенню рівня інституційної стійкості сектору безпеки і оборони.

Мета. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та аналіз практичних підходів до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками, дослідження національного досвіду України та держав-членів НАТО у цій сфері, а також визначення пріоритетних напрямів удосконалення системи оцінювання посад вразливих до корупції у секторі безпеки і оборони України з урахуванням міжнародних стандартів і практик забезпечення доброчесності.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правові акти України, що регулюють питання запобігання корупції та управління корупційними ризиками, зокрема Закон України «Про запобігання корупції», антикорупційні програми та методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції; 2) міжнародні нормативні та методичні документи, зокрема матеріали НАТО у межах програми Building Integrity, рекомендації OECD, Transparency International та інших міжнародних організацій у сфері забезпечення доброчесності та управління корупційними ризиками; 3) наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам запобігання корупції, управління корупційними ризиками та забезпечення доброчесності у секторі безпеки і оборони.

В процесі здійснення дослідження було використано такі наукові методи: теоретичного узагальнення — для аналізу наукових підходів до визначення сутності корупційних ризиків; порівняльно-правовий метод — для дослідження особливостей нормативного регулювання оцінювання корупційних ризиків в Україні та державах-членах НАТО; системно-структурний метод — для визначення місця оцінювання посад у системі управління корупційними ризиками та забезпечення доброчесності; логіко-аналітичний метод - для аналізу чинного нормативно-правового забезпечення та формування обґрунтованих висновків; метод логічного узагальнення - для систематизації отриманих результатів і визначення напрямів удосконалення системи оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками; метод аналізу та синтезу — для комплексного дослідження теоретичних і практичних аспектів оцінювання посад та формування цілісного наукового підходу до вирішення досліджуваної проблеми.

Застосування зазначених методів у дослідженні мало конкретний прикладний характер. Зокрема, порівняльно-правовий метод було використано для аналізу нормативно-правового забезпечення оцінювання корупційних ризиків в Україні та державах-членах НАТО, що дозволило виявити ключові відмінності у підходах до ідентифікації корупційно вразливих посад. Системно-структурний метод застосовано для визначення місця оцінювання посад у загальній системі управління корупційними ризиками та забезпечення доброчесності персоналу. Метод аналізу та синтезу використано при дослідженні функціональних характеристик посад, що дозволило виокремити основні критерії їх корупційної вразливості. Логіко-аналітичний метод дав можливість узагальнити національну та міжнародну практику та сформувати пропозиції щодо удосконалення системи оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками в Україні.

Результати. У науковій статті досліджено теоретичні та практичні підходи до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками як складової системи управління корупційними ризиками у секторі безпеки та оборони. Визначено сутність посади як самостійного об’єкта управління корупційними ризиками та обґрунтовано необхідність її оцінювання на основі функціонального підходу. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення України у сфері запобігання корупції, а також міжнародні стандарти та практики держав-членів НАТО щодо забезпечення доброчесності персоналу.

Встановлено, що існуюча система оцінювання корупційних ризиків в Україні зосереджена переважно на аналізі функцій і процесів, тоді як оцінювання посад як окремих носіїв корупційного ризику потребує подальшого розвитку. Визначено основні критерії оцінювання посад, зокрема рівень дискреційних повноважень, доступ до матеріальних і фінансових ресурсів, можливість впливу на прийняття управлінських рішень та рівень контролю за діяльністю посадової особи.

Запропоновано підхід до оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками, який базується на принципах ризик-орієнтованого управління та враховує міжнародний досвід держав-членів НАТО. Реалізація такого підходу сприятиме підвищенню ефективності антикорупційної політики, своєчасному виявленню корупційно вразливих посад та впровадженню превентивних заходів щодо мінімізації відповідних ризиків.

Оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками є важливим інструментом забезпечення доброчесності персоналу, підвищення прозорості управлінських процесів та ефективності використання державних ресурсів, а також сприяє формуванню системи управління корупційними ризиками відповідно до міжнародних стандартів.

Перспективи. В подальших наукових дослідженнях доцільно зосередити увагу на розробленні стандартизованої методики оцінювання посад з підвищеними корупційними ризиками, яка враховуватиме функціональні повноваження, рівень дискреції, доступ до ресурсів та інші фактори, що визначають корупційну вразливість посад. Особливої уваги потребує розроблення практичних механізмів впровадження такої методики у діяльність органів сектору безпеки і оборони України.

Це дозволить підвищити ефективність системи запобігання корупції, забезпечити більш ефективне управління корупційними ризиками та сприятиме формуванню сучасної системи забезпечення доброчесності персоналу відповідно до стандартів НАТО та міжнародних практик.

Посилання

Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49. Ст. 2056.

Методологія оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади : затв. рішенням НАЗК. Київ : НАЗК, 2021. 32 с.

Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки. Київ : НАЗК, 2021. 45 с.

Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

OECD Public Integrity Handbook. Paris : OECD Publishing, 2020. 192 p.

Recommendation of the Council on Public Integrity. Paris : OECD Publishing, 2017. 16 p.

Building Integrity Handbook. Brussels : NATO, 2020. 128 p.

Building Integrity Self-Assessment Questionnaire and Peer Review Process. Brussels : NATO, 2016. 74 p.

Compendium of Best Practices: Building Integrity and Reducing Corruption in Defence. Brussels : NATO, 2010. 84 p.

Government Defence Integrity Index 2020. London : Transparency International Defence & Security, 2021. 96 p.

Corruption Perceptions Index 2023. Berlin : Transparency International, 2024. URL: https://www.transparency.org (дата звернення: 25.02.2026).

United Nations Office on Drugs and Crime. United Nations Convention against Corruption. New York : United Nations, 2004. 41 p.

Public Administration Characteristics and Performance in EU28. Brussels : European Commission, 2018. 112 p.

Антикорупційна програма Міністерства оборони України. Київ : МОУ, 2023. 67 с.

Методичні рекомендації щодо формування доброчесності у секторі безпеки і оборони. Київ : НУОУ, 2022. 54 с.

Huberts L. Integrity: What it is and Why it is Important. Public Integrity. 2018. Vol. 20, No. 1. P. 18–32.

Rose-Ackerman S., Palifka B. Corruption and Government: Causes, Consequences, and Reform. Cambridge : Cambridge University Press, 2016. 608 p.

Johnston M. Corruption, Contention and Reform: The Power of Deep Democratization. Cambridge : Cambridge University Press, 2014. 280 p.

Helping Countries Combat Corruption: Progress at the World Bank Since 1997. Washington : World Bank, 2020. 64 p.

Building Integrity in Defence Establishments. London : Transparency International, 2015. 72 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-21

Як цитувати

Калітник, М. С., Шевчук, А. О., & Мірошник, М. М. (2026). ОЦІНЮВАННЯ ПОСАД З ПІДВИЩЕНИМИ КОРУПЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ НАТО. Сучасна доктрина права, (5(99), 61–71. https://doi.org/10.25313/3083-7774-2026-5-7